Справа № 283/957/13-ц
провадження 2/283/399/2013
20 травня 2013 року
Малинський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді Ярмоленка В.В.
при секретарі - Пух Н.М.
розглянувши на відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, -
В квітні 2013 року позивач звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що 16 травня 2011 року між нею та ОСОБА_2 укладено договір безпроцентної позики. За умовами розписки, виданої відповідачем, остання зобов'язувалась до 20 травня 2011 року виплатити позику в розмірі 21 194 грн. 31 коп.
Оскільки свої зобов'язання ОСОБА_2 не виконала, просила стягнути з неї в примусовому порядку борг в розмірі 21 194,31 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги просив їх задовольнити з підстав викладених в заяві.
Відповідач та її представник ОСОБА_4 позов не визнали повністю, не заперечуючи факту складення розписки, вважаючи, що дані правовідносини повинні регулюватися нормами трудового законодавства, оскільки виникли під час роботи відповідача на посаді продавця в магазині ОСОБА_1 Дана розписка була написана внаслідок психологічного тиску зі сторони позивачки після результатів проведеної ревізії та нестачі товарів. Вважають вимоги позову безґрунтовними з посиланням на безгрошовість позики через те, що кошти насправді не були одержані від позикодавця.
Вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав:
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Встановлено, що 16 травня 2011 року ОСОБА_2 написана розписка про те, що вона зобов'язується сплатити ОСОБА_1 21 194, 31 грн. до 20 травня 2011 року.
Частина 2 ст. 1047 ЦК України допускає пред'явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.
Таким чином, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження факт укладення між сторонами договору позики в силу вимог ст. 1047 ЦК.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.
При цьому, даючи оцінку позиції сторони відповідача в обґрунтування заперечень суд вважає, що вони не навели безспірних, належних і допустимих доказів про те, що письмова розписка 16.05.2011 року була написана під психічним тиском ОСОБА_1, а згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування, а, отже, і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 2 ст. 1051 ЦК України, якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Саме з цих підстав судом було відмовлено в задоволення клопотання відповідача про виклик і допит свідків.
Таким чином, договір позики між сторонами було укладено, що підтверджується розпискою про отримання коштів, чим також спростовуються доводи відповідача, що нею кошти не отримано, зважаючи на те, що волевиявлення ОСОБА_2 здійснено вільно і відповідало її внутрішній волі, оскільки до правоохоронних органів вона не зверталася, будь-яких дій щодо оспорювання розписки не вчиняла, що підтверджується матеріалами справи та її поясненнями. Крім того, з пояснень сторін по справі 16 травня 2011 року відповідач не перебувала в трудових відносинах з ОСОБА_1, що виключає можливість її впливу на складення розписки.
Керуючись ст.ст. 3, 11, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1046,1047, 1051 Цивільного кодексу України, -
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість за договором позики від 16.05.2011 року в розмірі 21 194,31 (двадцять однієї тисячі сто дев'яносто чотири гривні 31 копійки) грн. та 229,40 грн. понесених судових витрат, пов'язаних з подачею позову, а всього 21 423,71 (двадцять одну тисячу чотириста двадцять три гривні 71 копійку) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Малинський районний суд Житомирської області.
Суддя: В. В. Ярмоленко