Справа № 242/1994/13-к
Провадження № 1-кп/242/105/13
22 травня 2013 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Хацько Н.О., при секретарі Ярош Т.О., за участю прокурора Кондратенко С.М., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050500000399 від 18.02.2013 року за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця, з середньо-спеціальною освітою, працюючого гірником дільниці УКТ-5 ДП «Кранснолиманська», одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1
- за ч. 2 ст. 286 КК України,-
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 06 вересня 2008 року приблизно об 11 годині 30 хвилин, в м. Гірник, Донецької області керуючи автомобілем «ВАЗ-211540» державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Чкалова, м. Гірник Донецької області зі сторони м. Селидове, Донецької області в напрямку с. Курахівка, Донецької області, зі швидкістю приблизно 80 км./год., в порушення вимог дорожнього знаку 2.2, та п. 16.3; п. 16.11; п. 12.4; п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України проявляючи злочинну самовпевненість, не зупинивши керований ним транспортний засіб, як того вимагає дорожній знак 2.2 Правил дорожнього руху України, на перехресті вул. Чкалова та Леніна м. Гірник, Донецької області, яка є другорядною по відношенню до вул. Леніна, та скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21112»державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який рухався по вул. Леніна м. Гірник, Донецької області з боку залізничного переїзду.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної події, водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: дві забійні рани голови, які залишили після свого заживлення рубці, забій м'яких тканей і набряк правого колінного суглоба, множинне садно на тілі, закрита черепно-мозкова травма у вигляді забиття головного мозку 1 ступеня. Легкий прихований поріз в правій руці, чутливі порушення в зоні іннервації першої гілки трійчастого нерва ліворуч, вестибулопатя котрі по ступеню тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за ознаками тривалого розладу здоров'я понад 21 день.
Наявний у ОСОБА_2 нині рубець в лобовій області ліворуч, який утворився в результаті загоєння забитої рани, з урахуванням його характеру є невиправним, це ушкодження може бути розцінене, як тяжке, якщо буде визнано, що наступило спотворювання обличчя.
Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог дорожнього знаку 2.2, та п. 16.3; п. 16.11; п. 12.4; п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної події та її наслідками.
Таким чином, своїми ненавмисними діями ОСОБА_1 порушив вимоги дорожнього знаку 2.2, та п. 16.3; п. 16.11; п. 12.4; п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлено.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю і заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та застосування до нього Закону України «Про амністію у 2011році» як до особи, яка раніше не судима, має на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, щодо якого не позбавлений батьківських прав.
Прокурор в судовому засіданні проти застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 Закону України «Про амністію у 2011 році» не заперечував.
Потерпілий ОСОБА_2, заперечував щодо застосування до ОСОБА_1 Закону України «Про амністію у 2011 році», оскільки останній взагалі не відшкодував йому матеріальної шкоди.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 КК України, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого Кримінальним кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, який скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення 06 вересня 2008 року, тобто до набрання законної сили Закону України «Про амністію у 2011 року», що є підставою застосувати до обвинуваченого саме положення вимог Закону України «Про амністію у 2011 році».
Крім того, з обвинувального акту видно, що ОСОБА_1 не допустив порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, або особою, яка залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, тому не має підстав для відмови в задоволенні клопотання обвинуваченого.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» підлягають звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.
Згідно зі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2011 році» підлягають звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу, осіб, які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності даного Закону мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про амністію у 2011 році» питання про застосування амністії суд вирішує за власною ініціативою, ініціативою прокурора, органів дізнання та досудового слідства, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого, підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним Кодексом України, а також на підставі закону України про амністію або акта про помилування.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Розглянувши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку обвинуваченого, який підтримав заявлене клопотання, думку прокурора, який не заперечував проти застосування до обвинуваченого амністії, потерпілого ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 286 ч. 2 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів при цьому його суб'єктивна сторона характеризується необережною виною, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює гірником дільниці УКТ-5 ДП «Кранснолиманська», за місцем проживання та роботи характеризується з позитивного боку, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки обвинувачений має на утриманні неповнолітнього сина щодо якого він не позбавлений??батьківських прав, що підтверджується довідкою Служби у справах дітей Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області від 13.05.2013 року.
Потерпілому ОСОБА_2 слід роз'яснити, що вона має право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства для відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином.
Керуючись ст. 44 КК України, ст. ст. 284, 286, 288 КПК України, п. «в» ст. 1, ст. 6, Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року, суд,
Клопотання ОСОБА_1 про застосування Закону України «Про амністію у 2011 році» - задовольнити.
ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч. 2 КК України відповідно до п. «в» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року.
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050500000399 від 18.02.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст. 286 ч. 2 КК України - закрити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.
Роз'яснити потерпілому ОСОБА_2 право пред'явити позов про відшкодування шкоди, завданої злочином в порядку цивільного судочинства, після набрання ухвалою чинності.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Суддя