Справа № 242/1560/13-к
Провадження № 1-кп/242/93/13
25 квітня 2013 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Хацько Н.О., при секретарі Дурової Н.Г., за участю прокурора Назарової О.М., обвинуваченого ОСОБА_1, законного представника потерпілого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012050500000558 від 07 березня 2013 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Селидове, Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, має двох малолітніх дітей сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 та доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9, не працюючого, раніше судимого: 05.08.2010 року Селидівським міським судом Донецької області за ст. 164 ч. 1 КК України до 100 (ста) годин громадських робіт, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,згідно рішення Селидівського міського суду Донецької області від 04.09.2006 року зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 14.08.2006 року і до його повноліття.
05.08.2010 року ОСОБА_5 був засуджений Селидівським міським судом Донецької області за ст. 164 ч. 1 КК України до 100 (ста) годин громадських робіт, які він відбув 19.10.2010 року, однак заборгованість по аліментам не виплатив.
В період з 07.05.2010 року по 31.03.2013 року ОСОБА_1, злісно ухиляється від покладених на нього судом платежів (аліментів) на утримання сина.
ОСОБА_3, 24.11.2010 року, 06.04.2011 року, 19.10.2011 року, 11.04.2012 року, 21.11.2012 року, 20.02.2013 року письмово попереджався про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України, але на попередження належним чином він не відреагував, умисно ухиляється від сплати аліментів, а саме заходів, щодо погашення заборгованості по сплаті аліментів не приймає, будучі фізично здоровим, ніде не працює, заходів до працевлаштування не застосовує, на обліку в Селидівському міському центрі зайнятості як безробітний не перебуває, добровільної матеріальної допомоги не надає. Таким чином злісно ухиляється від сплати аліментів, внаслідок чого у нього в період часу з 07.05.2010 року по 31.03.2013 року утворилась заборгованість по аліментах, яка складає 34 місяці 25 днів, що у сумарному еквіваленті складає 16 488 гривень, загальний розмір заборгованості на 31.03.2013 року складає 30 866 гривень 01 копійок.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, визнав повністю та пояснив, що він з 15.03.2003 року по 26.09.2006 знаходився у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 Від спільного шлюбу у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8. Рішенням суду від 04.09.2006 року з нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина були стягнуті аліменти у розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку щомісячно. 05.08.2010 року був засуджений Селидівським міським судом за ухилення від сплати аліментів на утримання сина. Він на теперішній час не працює, в центрі зайнятості на обліку не знаходиться, аліменти в повному обсязі не виплачує, в результаті чого на теперішній час виникла заборгованості яка складає 30 866 гривень 01 копійок. У вчиненому щиро розкаявся.
Законний представник потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що з 15.03.2003 року по 26.09.2006 знаходилася у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 Від спільного шлюбу в них є неповнолітня дитина ОСОБА_3, 2003 року народження. Обвинувачений будучи зобов'язаний рішенням суду до сплати аліментів на утримання сина, в період з 07.05.2010 року по 31.03.2013 року матеріальної допомоги на його утримання не надавав.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 повністю визнав вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ст. 164 ч. 2 КК України, його показання повністю відповідають суті пред'явленого обвинувачення, а прокурор та законний представник потерпілого не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутністю заперечень та сумніві у добровільності та істинності позицій обвинуваченого та інших учасників процесу, з'ясувавши, що вказані особи правильно розуміють зміст цих обставин, переконавшись у добровільності їх позицій та роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, визнає недоцільнім дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального провадження, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, обмежившись допитом обвинуваченого, законного представника потерпілого та вивченням даних, що характеризують особу обвинуваченого.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини, оцінивши отримані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у інкримінованому у вироку кримінальному правопорушенні. Суд вважає, що в дії ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбачений частиною 2 статті 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліменти), вчинене особою раніше судимою за злочин передбачений цією статтею.
При призначенні покарання ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує конкретні обставини скоєного, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесеного його законодавством до категорії невеликої тяжкості, сукупність всіх характеризуючи його обставин, спосіб та обстановку скоєного злочинного діяння, дані про особу винного, який раніше судимий, одружений, має двох малолітніх дітей сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 та доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9, не працює, має постійне місце проживання за яким характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, та обставини, які пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні, яке виразилося в усвідомленні своєї вини та засудженні своєї протиправної поведінки, готовності нести передбачені законом кримінальну відповідальність за скоєне.
За сукупністю обставини скоєного кримінального правопорушення, його ступеню тяжкості, дані про особу винного, пом'якшуючі обставини, суд приходить до переконання про можливість призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді громадських робіт, передбаченого санкцією частиною 2 статті 164 КК України.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 140 (сто сорока) годин громадських годин.
Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 не обиралася.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя