Постанова від 21.05.2013 по справі 2а-1454/11/0226

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-1454/11/0226

Головуючий у 1-й інстанції: Робак С.О.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Кузьмишин В.М.

судді: Мельник-Томенко Ж. М. Залімський І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 03 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача про перерахунок пенсії.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Відповідно до апеляційної скарги, управління Пенсійного фонду просить суд апеляційної інстанції таке рішення скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та відповідність посилань апелянта на неповне з'ясування судом І інстанції її обставин, порушення норм матеріального права, приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є законним, обґрунтованим та винесено з дотриманням приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законів України "Про державний бюджет на 2010 рік" та "Про державний бюджет на 2011 рік", а також положень Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року.

Однак, задовольнивши позов, суд першої інстанції зобов'язав відповідача нараховувати і виплачувати позивачу перераховану пенсію щомісячно. Колегія суддів не погоджується з цим з тих підстав, що задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача проводити виплати пенсії на майбутнє суперечить змісту законодавства.

При цьому суд апеляційної інстанції не заперечує права позивача на одержання пенсії в розмірі, визначеному законами України, разом з тим реалізація такого права повинна відбуватися в межах правових норм чинного законодавства України.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого Законами пенсійного віку. Таким чином, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсії, не має підстав обмежувати відповідача за здійснення її нарахування і виплати, певним часовим проміжком.

У той же час, судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин. У даному випадку правильним способом захисту порушеного права позивача, який відповідає вимогам чинного законодавства є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії по день припинення такого права.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

За частиною 1 статті 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - змінити в частині строку здійснення виплат.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області задовольнити частково.

Постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 03 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії, - змінити.

Викласти абзац третій постанови у наступній редакції:

"Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 20 липня 2010 року з врахуванням виплачених сум, та проводити вказаний перерахунок по день припинення такого права позивача".

У решті постанову залишити без змін.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна

Залімський Ігор Геннадійович

Попередній документ
31335775
Наступний документ
31335777
Інформація про рішення:
№ рішення: 31335776
№ справи: 2а-1454/11/0226
Дата рішення: 21.05.2013
Дата публікації: 23.05.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: