Справа № 2703/12807/2012
Провадження2/764/348/2013
Категорія 18
16 травня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Гаркуші О.М., при секретарі - Бугаєнко Б.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 3-тя особа, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Служба Євпаторійської міської Ради про визнання частково недійсним правочину та перевід прав та обов'язків покупця,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служби по справам неповнолітніх Євпаторійської міської Ради про визнання частково недійсним правочину договору купівлі-продажу нерухомого майна та перевід прав та обов'язків покупця.
Вимоги мотивовані тим, що 8 травня 2001 року ОСОБА_4, що діяла по дорученню, від імені ОСОБА_2, який діяв за себе особисто та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, діючого за згодою батька ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу квартири під номером тридцять один, що знаходиться у будинку під номером АДРЕСА_1
Зазначена квартира належала продавцям на праві спільної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, та позивач був співвласником квартири.
Відповідачі позов визнали, підтвердили обставини, визначені у позовної заяві, але вважали, що суд повинен врахувати права дітей.
Третя особа, Служба по справам неповнолітніх Євпаторійської міської Ради, до суду не з'явилась, надала до суду письмові пояснення згідно яких просила позов задовольнити, та заявила клопотання про розгляд справи за її відсутністю.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 8 травня 2001 року ОСОБА_4, що діяла по дорученню, від імені ОСОБА_2, який діяв за себе особисто та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, діючого за згодою батька ОСОБА_2 уклали договір купівлі продажу кварти під номером тридцять один, що знаходиться у будинку під номером АДРЕСА_1
Зазначена квартира належала продавцям на праві спільної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло вид 25.10.2000 р. Євпаторійською міською Радою по розпорядженню від 25.10.2000 р. за № 10/60-РП, та зареєстрованого в Євпаторійському МБРТІ 17.11.2000 р. за реєстровим № 4722 \а.с.10\.
Відповідно до довідки № 126 від 23.11.2012 року Комунального підприємства "Бюро "Приватизація" Євпаторійської міської ради квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_1 в рівних долях \а.с. 18\.
Відповідно до Рішення Виконкому Євпаторійської міської ради № 182/22 від 27.04.2001 року надано згоду ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та дозволено ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, укласти договір купівлі-продажу належної йому частки в квартири АДРЕСА_1 за згодою його батька ОСОБА_2\а.с.19\.
5 березня 2001 року ОСОБА_3, ОСОБА_2 на підстави договору купівлі-продажу який посвідчено приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим номером 679, придбали земельну ділянку площею 0.0423 га у АДРЕСА_4 в м.Севастополі \а.с.4\.
Зазначено майно перейшло у власність ОСОБА_3, ОСОБА_2 по 1/2 частини кожному \а.с.5\.
Відповідно до письмових пояснень, наданих відповідачем ОСОБА_2, зазначене майно було придбано на гроші отримані у борг під гарантію продажу квартирі у м.Євпаторія. Після продажу квартири у м.Євпаторія за згодою органу опіки, борг було погашено. ОСОБА_2 пояснив, що частку коштів від продажу квартири в м.Євпаторія він витратив на купівлю житла для іншого сина - ОСОБА_5, але на позивача право власності на жодну квартиру не оформлювалося, хоча на її придбання і були фактично використані кошті від продажу належної йому на праві спільної часткової власності квартири \а.с.44\.
Відповідно до ч.3 ст.2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Чинний Цивільний кодекс України вступив в дію з 1 січня 2004 року.
Відповідно до п.4 Перехідних положень Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ст.48 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі обмежує особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
Відповідно до ч.6 ст.203 ЦК України (2004 року) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданого 19 жовтня 1994 року відділом РАГС Євпаторійського виконкому Республіки Крим, ОСОБА_1, є сином ОСОБА_2\а.с.9\.
Відповідно до Рішення Виконкому Євпаторійської міської ради № 182/22 від 27.04.2001 року надано згоду ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу квартири в інтересах неповнолітньої дитиниа.с.19\.
Договір купівлі-продажу укладеній щодо квартири АДРЕСА_1 вчинено відповідно до закону в інтересах неповнолітніх дітей згідно дозволу наданого уповноваженим органом.
У той же час, договір купівлі-продажу укладений 5 березня 2001 року щодо земельної ділянки площею 0.0423 га у АДРЕСА_4 в місті Севастополі укладений частково за рахунок частки майна позивача, та не відповідає його інтересам, оскільки під час придбання він не був стороною правочину, хоча правочин мав здійснюватися батьком і в інтересах позивача, який на той час був неповнолітнім \а.с.9\.
Згідно ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до Преамбули Декларації прав дитини Організації об'єднаних націй від 20 листопада 1959 року дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження
Відповідно до Принципу 2 Декларації прав дитини Організації об'єднаних націй від 20 листопада 1959 року, дитини законом та іншими засобами має бути забезпеченій соціальний захист та надані можливості та сприятливі умови, що дозволяють її розвиватися фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні бути здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободі та гідності.
Згідно ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР України № 789-XII від 27.02.91 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
За таких обставин, суд вважає, що позов належить до часткового задоволення з метою захисту прав неповнолітньої дитини.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі ст. ст. ст.48 ЦК України (в редакції закону 1963р.), 203, 215, 216, 217, 234, 717, 722, 1000 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст.2, 10, 11, 60, 84, 86, 88, 179, 212, 215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки і частки житлового будинку від п'ятого березня 2001 року посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим номером 679, укладений про купівлю нерухомого майна - земельної ділянки площею 0.0423 га у переулку АДРЕСА_4 в м.Севастополі, між ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в частини придбання ними по 1/2 частини зазначеного нерухомого майна визнати недійсним.
Визнати право власності на 1/3 частку за ОСОБА_1 на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0.0423 га у переулку АДРЕСА_4 в м.Севастополі, змінивши долю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 1/2 на 1/3 за кожним.
Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 857,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Суддя -