Провадження № 22-ц/774/5287/13 Справа № 185/2074/13 Головуючий у 1 й інстанції - Головін В.О. Доповідач - Тамакулова В.О.
Категорія 32
20 травня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді: Тамакулової В.О.
суддів: Болтунової Л.М., Козлова С.П.
при секретарі: Грендач Т.В.,
яка розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Павло-градського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди, -
22 лютого 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про від-шкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначав, що тривалий час працював на підприємстві від-повідача в тяжких, небезпечних та шкідливих умовах праці. При виконанні трудових обов'язків отримав професійні захворювання, що підтверджені Актом розслідування хро-нічного професійного захворювання № 31 від 09 серпня 2007 року. 21 серпня 2007 року висновком Дніпропетровської обласної МСЕК № 2 йому визначена 55% втрата професій-ної працездатності та встановлена ІІІ група інвалідності. Позивач просив стягнути з відпо-відача 100000 гривень моральної шкоди.
Відповідач, у письмових запереченнях, позов не визнав.
Рішенням суду І інстанції від 18 березня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5500 гривень моральної шкоди та судовий збір на користь держави. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду І інстанції, з поси-ланням на порушення судом норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду, в межах до-водів апеляційної скарги та вимог, які заявлені в суді І інстанції та вважає, що скарга під-лягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час працював на підприємстві відповіда-ча в тяжких, небезпечних і шкідливих умовах праці. При виконанні трудових обов'язків отримав професійні захворювання, що підтверджені Актом розслідування хронічного професійного захворювання № 31 від 09 серпня 2007 року (а.с. 13). 21 серпня 2007 року висновком Дніпропетровської обласної МСЕК № 2 ОСОБА_2 визначено 55% втрату професійної працездатності та встановлено ІІІ групу інвалідності (а.с. 14).
Суд І інстанції дослідив вказані обставини і докази, які їх підтверджують та дійшов до правильного висновку, що відповідач, як роботодавець, не створив безпечні умови пра-ці. Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України саме власник або уповноважений ним орган зобов'язані створити безпечні та нешкідливі умови праці. В результаті, не створення таких умов, позивач отримав професійні захворювання.
Згідно ст. 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України, відповідач, а не Фонд соці-ального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, повинен, відшкодувати позивачу моральну шкоду.
Розмір вказаної шкоди суд визначив з урахуванням конкретних обставин, наслідків шкоди, яку завдано здоров'ю та у відповідності до зазначених норм Закону.
Посилання відповідача на відсутність медичного висновку щодо спричинення Суда ку В.В., моральної шкоди, не можуть бути взяті до уваги, бо наявність такого висновку не є обов'язковою для суду, а факт завдання моральної шкоди позивачу, в зв'язку з отрима-ним ним професійним захворюванням, підтверджується встановленими доказами, яким на дано належну оцінку згідно ст. 212 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України на вимоги про відшкодування шкоди, що завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я позовна давність не поширюється.
Доводи відповідача про те, що ОСОБА_2, при укладанні трудового договору, свідомо погодився на роботу, яка пов'язана з небезпечними та шкідливими умовами праці, безпідставні, бо вибір позивача на працю, що передбачений ст. 43 Конституції України, в якій закріплене право особи на належні, безпечні, здорові умови праці, не звільняє роботодавця від зобов'язання їх забезпечувати.
Суд І інстанції в повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, перевірив дово-ди, обставини справи, надав їм належну оцінку і постановив рішення, яке відповідає вимо-гам Закону.
На підставі викладеного та керуючися ст. ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування мо-ральної шкоди - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий: