225/153/13-ц
№2/225/305/2013
(вмотивоване)
13 травня 2013 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
судді Андреєва В.В.,
при секретарі Пілюгіній Г.Ю.,
за участю:
представника позивача Пономаренко Ю.І.,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська цивільну справу за позовом Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації до ОСОБА_3, про витребування майно із чужого незаконного володіння,-
03 січня 2013 року до суду звернулось Головне управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації з позовом до відповідача ОСОБА_3, в якому ставить питання про вилучення автомобіля ЗАЗ 11007-42, 2007р. виготовлення, номер кузова НОМЕР_1.
На доведеність позову вказали, що Головним управлінням праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації на виконання положень ст.13 п.22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 року №999, було забезпечено автомобілем інваліда Великої Вітчизняної війни ОСОБА_4. Факт передачі автомобіля підтверджується наказом головного управління від 24.07.2007 року №121/2 та актом приймання - передачі транспортного засобу №840372 від 26.07.2007 року, за яким ОСОБА_4 отримав автомобіль ЗАЗ 110307-42, 2007 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до вимог пункту 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 року №999, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений через головне управління соціального зажисту, залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який:
- мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті;
- проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації;
- не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.
В іншому випадку члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда, необхідно сплатити до спеціального фонду державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України Донецької області, вартість одержаного автомобіля з урахуванням ступеня його зношення та суми, сплаченої за нього інвалідом.
У разі не виконання зазначених вимог, автомобіль повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту населення у повному комплекті для реалізації в установленому порядку. Дружина померлого - ОСОБА_3, не має законних підстав для забезпечення автомобілем. Крім цього, залишкова вартість автомобіля ОСОБА_3 також не сплачена. Враховуючи зазначене, законних підстав для надання ОСОБА_3 дозволу на переоформлення автомобіля ЗАЗ 11007-42, 2007р. виготовлення, номер кузова НОМЕР_1, отриманого за державні кошти у 2007 році її чоловіком - ОСОБА_4, не має.
Представник позивача Пономаренко Ю.І. в судовому засіданні позов підтримав наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
З наказу № 121/2 від 24.07.2007 року Головного управління праці та соціального захисту населення вбачається, що ОСОБА_4, відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999, було забезпечено автомобілем ЗАЗ 11007-42 за 7 % його вартості (а.с. 6).
Відповідно до акту приймання - передачі транспортного засобу №840372 від 26.07.2007 року, за яким ОСОБА_4 отримав автомобіль ЗАЗ 110307-42, 2007 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 (а.с. 7).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, якому був переданий спірний автомобіль, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 23). З того часу і до дня звернення до суду з даним позовом будь-яких вимог на вказаний транспортний засіб Головне управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації не заявляло, на даний час з дня смерті ОСОБА_4 минуло більше чотирьох років. Всі ці обставини дають підстави представнику відповідача заявити клопотання про відмову позивачу у задоволенні позову за пропуском строку позовної давності.
Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Проаналізувавши суть спору, суд приходить до висновку, що в даному випадку до вимог позивача має застосовуватись загальна позовна давність тривалістю три роки, оскільки заявлені позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння випливають з порушення майнових прав, а саме права власності на автомобіль, на які спеціальна позовна давність не поширюється.
Судом встановлено, що позивач в позовній заяві та в судовому засіданні не ставить питання про поновлення йому строку позовної давності, будь-яких доказів пропущення ним цього строку з поважних причин суду не представив.
Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
В судовому засіданні встановлено, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, не просив його поновити, а також не навів поважних причин його пропуску, на день звернення до суду трьохрічний строк позовної давності для захисту порушених прав органу державної влади закінчився, представник відповідача наполягає на застосуванні вказаного строку у відповідності до вимог ч.3 ст.267 ЦК України, тому є всі підстави застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу в задоволені позову про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Керуючись ст.ст. 10,11,60, 212 ЦПК України, ст.ст.256, 257 ЦК України, суд,-
У позові Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації до ОСОБА_3 про вилучення автомобіля ЗАЗ 11007-42, 2007р. виготовлення, номер кузова НОМЕР_2, відмовити за пропуском строку звернення до суду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через суд міста Дзержинська протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Андреєв В.В.