16 травня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Воловик Н.Ф.
суддів - Шевченко Н.О., Мажари С.Б.
при секретарі - Бондаренко І. В.
за участю прокурора - Буйленкової І.М.
захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2
обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі апеляційну скаргу прокурора на вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 березня 2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, з випробуванням, строком на 2 (два) роки.
Згідно ч.1 ст.76 КК України зобов'язано : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;
повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою, - припинено, звільнено з-під варти, у залі суду.
Зараховано до строку відбуття покарання час знаходження під вартою з 10 листопада 2012 року по 14 березня 2013 року.
До набрання вироком законної сили, обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням наступних обов'язків: прибувати по першому виклику суду; не відлучатися за межі міста Кривого Рогу без дозволу суду; повідомляти суд про зміну фактичного місця проживання.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч.2 ст.186 КК України, до позбавлення волі, строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, з випробуванням, строком на 1 (один) рік 6 місяців.
Згідно ч.1 ст.76 КК України зобов'язано : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;
повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою, - припинено, звільнено з-під варти, у залі суду.
Зараховано до строку відбуття покарання час знаходження під вартою з 10 листопада 2012 року по 14 березня 2013 року.
До набрання вироком законної сили, обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням наступних обов'язків: прибувати по першому виклику суду; не відлучатися за межі міста Кривого Рогу без дозволу суду; повідомляти суд про зміну фактичного місця проживання.
Питання з речовими доказами судом вирішено.
Вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнано винними у скоєнні кримінального правопорушення за наступних обставин.
10.11.2012 року, близько о 03.00 год., ОСОБА_3, знаходячись бі ля магазину "АТБ", розташованого по вул. Погребняка, у Центрально-Міському районі, міста Кривого Рогу, звернув увагу на раніше йому не знайомого гр. ОСОБА_6, який перебував у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3запропонував своєму знайомому ОСОБА_7, та не встановленій слідством особі, заволодіти майном вказаного чоловіка, на що останні погодились, тим самим вступили у змову з ОСОБА_3
Після чого, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 та не встановленою слідством особою, закривши обличчя футболками, з метою уникнення впізнання, наблизившись до незнайомого чоловіка, що знаходився біля будинку АДРЕСА_1 реалізовуючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, ОСОБА_3, скоротивши відстань з потерпілим ОСОБА_6, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, наніс йому один удар ногою у спину. Від завданого удару ОСОБА_6 впав на землю, а ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та невстановленою слідством особою, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, почали наносити удари ногами по тулубу ОСОБА_6 Від час нанесення ударів, слідством не встановлена особа з рук потерпілого ОСОБА_6 вихватила його барсетку.
Внаслідок відкритого викрадення особистого майна: барсетки, вартістю 150 грн., з грошовими коштами, у розмірі 200 грн., що належать потерпілому ОСОБА_6, останньому було заподіяно збиток на загальну суму 350 грн., після чого з місця скоєння злочину втекли, розпорядившись викраденим на свій розсуд.
В апеляційній скарзі прокурор,просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, та ухвалити свій вирок, яким визнати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 винними у вчиненні кримінального правопорушення ст.187 ч.2 КК України та призначити ОСОБА_3 і ОСОБА_4 покарання за ст.187 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їм майна. В обґрунтування посилаючись на показання обвинувачених, потерпілого, свідків і письмові докази .
В запереченні захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу від 14.03.2013р. -без змін. Посилаючись на те, що суд вірно оцінив свідчення потерпілого ОСОБА_6, який прийняв вибачення від засудженого, пробачив його, прийняв відшкодування збитку і моральної шкоди в грошовому вираженні, звернувся до суду з письмовою заявою про поблажливість суду до ОСОБА_3 , просив врахувати його молодий вік і не призначати покарання, пов'язане з позбавленням волі.Окрім цього, судом вірно врахувано виключно позитивно характеризуючі дані підсудного, клопотання жителів району, де проживає ОСОБА_3 про узяття його на поруки. Також, ОСОБА_3 влаштувався на роботу, займається суспільно корисною працею, що підтверджує його виправлення і перевиховання, крім того ОСОБА_3 є сиротою і у нього на утриманні знаходиться прабабуся, яка вимагає постійного догляду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора та просив вирок суду скасувати та ухвалити свій вирок на підставі аргументів апеляції; обвинувачених та їх захисників, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора, просили вирок суду залишити без змін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 404 КПК України, суд переглядає вирок в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає, що ті докази на які посилається прокурор у апеляції, судом першої інстанції були повністю досліджені, показанням обвинувачених, показанням свідків, потерпілого, експерта ,письмовим доказам на які посилається прокурор у апеляції, суд дав об'єктивну та правильну правову оцінку з врахуванням всіх фактичних обставин справи. Ніяких інших доказів винуватості обвинувачених у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 187 КК України не надано.
Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи,дослідивши всі докази дійшов правильного висновку про доведеність і обсяг вини та кваліфікацію дій ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 186 КК України кожного .
Доводи апеляції прокурора щодо наявності у діях ОСОБА_3, ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України спростовуються перевіреними у судовому засіданні всіма у сукупності доказами, у тому числі і тими на які посилається прокурор у апеляції .
Суд першої інстанції на підставі всебічного повного об'єктивного дослідження всіх доказів прийшов до правильного висновку про відсутність складу злочину передбаченого ст.187 ч.2 КК України .
Колегія суддів вважає , що судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначенні кожному покарання вимоги кримінального і кримінального процесуального законодавства дотримані.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який уперше притягається до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, виключно позитивно характеризується, як за місцем навчання, так і за місцем проживання, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Враховував обставини, що пом'якшують покарання, суд визнав активну допомогу слідству у розкритті і розслідуванні злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, думку потерпілого про призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, клопотання мешканців вул. Пирогова, Сухе-Батора та Буковинської, про обрання міри покарання стосовно нього, не пов'язаного з позбавленням волі, наявність на утриманні пристарілої бабусі. Також суд вірно дійшов висновку щодо покарання обвинуваченого ОСОБА_4, врахував тяжкість скоєного злочину, характеристику особи винного, який уперше притягається до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, виключно позитивно характеризується, як за місцем навчання,так і за місцем проживання щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Враховував обставини, що пом'якшують покарання, активну допомогу слідству у розкритті і розслідуванні злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, думку потерпілого про призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі. Суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку про призначення обвинуваченим кожному окремо покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, яке відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинувачених кожного окремо та буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, тоб-то з дотриманням положень ст.65КК України.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які були би безумовною підставою для зміни або скасування вироку суду першої інстанції, не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без зміни.
Керуючись ст.ст.404,405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Вирок Центрально - Міського районного суду м.Кривого Рогу від14 березня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4 кожного по ч.2 ст.186 КК України- залишити без змін.
Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4 кожному до вступу вироку в законну силу, залишити колишній - особисте зобов'язання.
Касаційна скарга на вирок може бути подана протягом трьох місяців з дня його повного проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області:
провадження № 11кп/774/88/К/13 Головуючий суддя 1-ї інстанції Бондарєва О.І
категорія ч.2 ст.186 КК України Доповідач суддя Воловик Н.Ф.