154/1233/13-ц
2/154/444/13
14 травня 2013 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Артиша Я.Д.
при секретарі Гнатюк О.А.,
за участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимирі-Волинському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів. Заяву мотивує тим, що з відповідачем перебував у зареєстрованому шлюбі, який вподальшому розірвано. Від спільного подружнього життя у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати із матір'ю, а тому остання звернулась в суд із заявою про стягнення з нього аліментів на дитину. Згідно постанови судді Володимир-Волинського міського суду Канівця Л.Ф. від 14 серпня 2000 року вирішено стягувати з нього аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян на дитину, починаючи з 11 серпня 2000 року і до досягнення дитиною повноліття. У зв'язку з чим починаючи з 11 серпня 2000 року ним сплачуються щомісячно аліменти на утримання дитину, заборгованість по яких відсутня. Однак, на даний час син ОСОБА_3 змінив місце проживання, обравши собі місце проживання разом з батьком і переїхав проживати до нього в с. Тростянка Володимир-Волинського району, що стверджується довідкою Устилузької міської ради та показаннями свідків. Таким чином, проживаючи з ним, син перебуває на його повному утриманні, а тому просить суд припинити стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених в позовній заяві, просив його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала частково і пояснила, що дійсно її колишній чоловік вчасно сплачував аліменти на дитину, близько 2-3 місяців син проживає з батьком в с. Тростянка Володимир-Волинського району, і фактично на даний час перебуває на його повному утриманні, однак вона не впевнена у тривалості такого спільного проживання, а тому просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, показання свідків, оглянувши та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2 вересня 1995 року по 15 серпня 2000 року, який розірвано відділом реєстрації актів громадянського стану Володимир-Волинського районного управління юстиції Волинської області, про що зроблено актовий запис № 44, що стверджується копією паспортних даних позивача та свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с. 6).
Від спільного подружнього життя у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що також підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с. 5).
Згідно постанови судді Володимир-Волинського міського суду Канівця Л.Ф. від 14 серпня 2000 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян на дитину, починаючи з 11 серпня 2000 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.4).
Згідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначення розміру платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміну розміру, строків платежів або звільнення від них.
Згідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття та у відповідності до вимог ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Як вбачається з матеріалів справи неповнолітня дитина - син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час проживає разом з позивачем в с. Тростянка Володимир-Волинського району, яке є зареєстрованим місцем його проживання, що стверджується довідками Устилузької міської ради № № 146, 150 від 4 та 5 квітня 2013 року (а.с. 9, 10).
Також дана обставина підтверджується і показаннями в судовому засіданні свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які ствердили, що син перебуває на утриманні ОСОБА_1, усім забезпечений та вони проживають разом тривалий час.
Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід ухвалити рішення про задоволення позову про припинення стягнення аліментів з позивача, оскільки на даний час відпали обставини, які стали підставою для стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
На підставі ст. ст. 160, 180, 182, 183 СК України та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 58, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Тростянка Володимир-Волинського району Волинської області в користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян на дитину, починаючи з 11 серпня 2000 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили післярозгляду справи апеляційним судом.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Володимир-Волинського
міського суду Я.Д. Артиш