16 травня 2013 р. Справа № 124488/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Левицької Н.Г., Яворського І.О.,
з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2011 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови,-
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося з адміністративним позовом до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови від 10.08.2011 року ВП № 28093704 про відкриття виконавчого провадження. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що виконавчий документ пред'явлено до виконання не за місцем виконання, а також він не відповідає обов'язковим вимогам, що є порушенням ст. 18, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999року № 606-XIV, що мало б бути для державного виконавця підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. Натомість, державний виконавець виніс спірну постанову про відкриття виконавчого провадження, чим порушив права та інтереси позивача.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2011 року в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що відповідач діяв у відповідності до вимог Закону України від 21.04.1999року № 606-XIV.
Не погодившись з постановою суду її оскаржив позивач - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яке просить скасувати дану постанову та винести нову про задоволення позовних вимог.
При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог, звертаючи увагу на те, що відповідачем в порушення п.4 ст.26 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідач знаходиться на території Галицького району м. Львова.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних мотивів.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Загальні умови та порядок виконання судових рішень встановлені Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.
Суд першої інстанції встановив, що Франківським районним судом м. Львова 14.07.2011 року видано виконавчий лист у справі за № 2а-28/10, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зробити перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю за період з 27.05.2007 року в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Стягувач ОСОБА_2 04.08.2011 року подав заяву начальнику Личаківського ВДВС Львівського міського управління юстиції з проханням прийняти до виконання виконавчий лист у справі за № 2а-28/10 від 14.07.2011 року .
04.08.2011 року виконавчий документ переданий для виконання державному виконавцю Личаківського ВДВС Львівського міського управління юстиції Жиліній В.Ю., яка 10.08.2011 року винесла постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк боржнику для добровільного виконання до 18.08.2011року рішення суду.
Статтею 3 Закону України від 21.04.1999року № 606-XIV встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється па підставі виконавчих документів. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами (п. 1 ч. 2 ст. З Закону).
Відповідно до ст.18 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувана або його представника про примусове виконання рішення зазначеного в ст.3 цього Закону, на підставі виконавчого документа.
Згідно ст. 19 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV у виконавчому документі повинні бути зазначені найменування місцезнаходження, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувана (для юридичних осіб), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ та які можуть сприяти примусовому виконанню.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 25 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Апелянт, зазначаючи підставу протиправності дій Личаківського ВДВС Львівського міського управління юстиції, вказує на те, що останнім порушено п.4 ст.26 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV, зокрема, що виконавчий лист у справі за № 2а-28/10 від 14.07.2011 року пред»явлено не за місцем знаходження боржника - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яке знаходиться в м. Львові по вул. Митрополита Андрея, 10 (територія Галицького району м. Львова).
Дійсно п.4 ч.1 ст. 26 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV передбачає, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.
Колегія суддів, не може погодитись з твердженням апелянта щодо протиправності дій Личаківського ВДВС Львівського міського управління юстиції, пов»язаних з відкриттям виконавчого провадження № 28093704 з виконання виконавчого листа у справі за № 2а-28/10 від 14.07.2011 року, оскільки відповідачем прийнято оскаржувану постанову після того, як останній встановив, що не закінчився строк пред»явлення такого до виконання і він відповідає вимогам, передбаченим законом, та пред»явлений до відповідного органу державної виконавчої служби (Личаківського ВДВС Львівського міського управління юстиції), повноваження якої розповсюджуються на територію, що зазначена в пред»явленому виконавчому листі (вул.Б.Хмельницького, 116 м. Львова - територія Личаківського району м. Львова).
Окрім цього, відповідач вправі в порядку п.10 ст.49 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV винести постанову про закінчення виконавчого провадження та направити виконавчий документ за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене вище, постанова Личаківського ВДВС Львівського міського управління юстиції від 10.08.2011 року та дії державного виконавця з її прийняття відповідають Конституції України, законодавства України, оскільки невиконання рішення суду, що набрало законної сили позбавляє судове рішення ефективності та спричиняє порушення вимог ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що Львівський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2011 року у справі №2а-9500/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: Н.Г.Левицька
І.О.Яворський
Повний текст виготовлено 17.05.2013р.