Справа: № 2а-8656/11 Головуючий у 1-й інстанції: Пархоменко О.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
30 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення, -
ОСОБА_3 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області (далі - УПСЗН Ірпінської МР) про визнання неправомірними дій щодо не здійснення нарахування і виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання здійснити такі виплати за 2010 рік.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 11 жовтня 2011 року позов було задоволено, визнано протиправними дії УПСЗН Ірпінської МР щодо нездійснення нарахування і виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано здійснити виплату таких коштів за 2010 рік.
На вказану постанову УПСЗН Ірпінської МР подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесена до 2-ї категорії.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Всупереч вказаній нормі Закону позивачу нараховування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення у 2010 році здійснювалась в меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 17.07.2005 № 562, що є неправомірним виходячи з наступного.
Згідно ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України у 2010 році було надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Разом з тим, Кабінетом Міністрів України не було реалізовано у 2010 році вказані повноваження та не прийнято відповідного нормативно-правового акту, в якому було б закріплено абсолютні суми щорічної допомоги на оздоровлення у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
З огляду на те, що постанова Кабінету Міністрів України України, на яку посилається Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, була прийнята у 2005 році, колегія суддів вважає, що у ній не враховано та не могло бути враховано межі бюджетних асигнувань, що мали місце у 2010 році.
Таким чином, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 17.07.2005 № 562, та є пріоритетним у застосуванні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу УПСЗН Ірпінської МР необхідно залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 жовтня 2011 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 жовтня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.