Справа: № 2а-7107/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кондрацька Н.М
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
15 травня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.,
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 листопада 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково.
Не погоджуючись із постановою суду від 28 листопада 2011 року відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не довів ті обставини, які ним було встановлено під час розгляду справи, що у свою чергу стало причиною порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача - задовольнити частково, постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 листопада 2011 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 за період з 23.07.2011 року по 28.11.2011 року, виходячи із наступного.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачка за період з 13.04.2011 року по 28.11.2011 року має право отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Колегія суддів не в повній мірі погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ст. 6 вказаного Закону у редакції від 09 липня 2007 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачував позивачці щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, який встановлений постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.
Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними.
Так, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, та є пріоритетним у застосуванні.
Будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку підвищення пенсії, як дитині війни, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При ухваленні постанови колегія суддів також враховує, що частину підвищення до пенсії, як дитині війни, позивачу вже було виплачено раніше.
Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано, що з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови КМ України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06 липня 2011 року № 745 було змінено правові підстави та розміри соціальних виплат особам, які мають статус дітей війни, а тому позивач з 23 липня 2011 року втратив право на виплату підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати розмір вказаних соціальних виплат.
Відповідне повноваження Кабінетом Міністрів України було реалізоване шляхом прийняття постанови «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06 липня 2011 року № 745. Вказана постанова набула чинності 23 липня 2012 року.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що з 23 липня 2012 року особи, які набули статусу дітей війни, втратили право на виплату відповідних виплат у розмірі, встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправомірно задоволено вимоги позивача за період з 23.07.2011 року по28.11.2011 року.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області - задовольнити частково, постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 листопада 2011 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 за період з 23.07.2011 року по 28.11.2011 року.
Керуючись ст.ст. 100, 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області - задовольнити частково.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 листопада 2011 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 за період з 23.07.2011 року по 28.11.2011 року та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 листопада 2011 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.Є. Пилипенко
Судді Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.