Справа: № 2а-38201/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кошель Л.М. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
15 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пилипенко О.Є.,
суддів: Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква про визнання неправомірними дій, -
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2011 року позов задоволено. Суд визнав неправомірними дії відповідача та зобов'язав його нарахувати і виплатити позивачу недоплачену надбавку до пенсії.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і винести нову на користь відповідача.
Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, а також є особою, віднесеною до 4 категорії, та є дитиною війни в розумінні ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 1832, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2011 року - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.