копія
07 травня 2013 р. Справа №818/1905/13-a
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Вангородської Ю.В.,
представника позивача - Похилько Л.В.,
представника відповідача - Шульги М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач, ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ в м. Сумах в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 27.02.2013р. №0000121550/11108 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012р. на 420224 грн.
За клопотання позивача ухвалою суду від 17 квітня 2013 року дана справа була об'єднана з справою №818/2854/13-а між тими самими сторонами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2013р. №0000211550/16516 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2013р. на 420224грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 210112грн.
Окрім того, позивач просив стягнути з Державного бюджету України на свою користь понесені судові витрати.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач, приймаючим перше податкове повідомлення-рішення, безпідставно вважав, що платник податків не має права використовувати податкову накладну з метою формування податкового періоду в іншому періоді, окрім того періоду в якому виписана остання, однак позивач зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства вказаний період дорівнює 365 календарним дням, який позивач не порушив.
Щодо доводів відповідача, що позивач до заяви-скарги на контрагентів не додав всі первинні документи передбаченні Податковим кодексом України як обов'язкові, то позивач зазначає, що відповідні документи були надані.
Друге оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесено відповідачем за наслідками винесення першого податкового повідомлення-рішення, а тому підлягає скасуванню за наслідками визнання протиправним та скасування першого податкового повідомлення -рішення.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з вищевказаних підстав.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, свою позицію виклав в запереченнях в яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення рішення є правомірними та винесеними в межах норм чинного законодавства України.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сумах за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» щодо суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2012р. та на підставі акту перевірки від 07.02.2013р. №377/155-22/05747991, прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.02.2013р. №0000121550/11108 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012р. на 420224грн. в результаті порушення позивачем вимог п. 198.2. п. 198.6 статті 198. п. 200.1. п. 200.2. п.200.3 статті 200. п.200.1 ст. 201 Податкового кодексу України.
Підставами для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є висновки відповідача зроблені у вищевказаному акті перевірки, а саме: відповідачем встановлено завищення ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012р. на суму 420224грн. у зв'язку з поданням позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8) № 9085624649 від 21.01.2013р.
На думку відповідача, подання вказаної заяви в іншому звітному податковому періоді, ніж період, у якому була складена податкова накладна, суперечить положенням ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, а тому позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по господарським операціям з TOB «Дніпро Київ транс» та HAK «Нафтогаз України».
Окрім того, представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що позивач до вищевказаної заяви з скаргою на своїх контрагентів не додав в повному обсязі копії первинних документів, що передбачено нормами податкового кодексу України.
Суд, задовольняючи позовну вимогу щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.02.2013р. №0000121550/11108, свою позицію обґрунтовує наступним.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця після реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За змістом пункту 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України).
Виняток із цього загального правила встановлено п.п. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно з яким, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Так, позивачем сформовано податковий кредит у зв'язку з отриманням товарів (послуг) від наступних підприємств - постачальників, що підтверджується податковим накладними: TOB «Дніпро Київ транс», податкова накладна №18 від 27.11.2012р., HAK «Нафтогаз України», податкова накладна №12587 від 30.11.2012р.
Водночас, у зв'язку з відсутністю реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної №18 від 27.11.2012р., виписаної TOB «Дніпро Київ транс» та порушенням порядку заповнення податкової накладної №12587 від 30.11.2012р. HAK «Нафтогаз України», позивач подав заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8), що є Додатком 8 до декларації з податку на додану вартість за грудень 2012р.. що відповідає положенням ст. 201 Податкового кодексу України.
Оскільки податкові накладні №18 від 27.11.2012р. та №12587 від 30.11.2012р. отримані позивачем від TOB «Дніпро Київ транс» та HAK «Нафтогаз України» лише у грудні 2012р., вони відображені в податковому обліку саме за грудень 2012р.
Слід зазначити, що реалізація платником податку права щодо декларування податкового кредиту після дати, з якої виникає право на податковий кредит (дата виписки податкової накладної) урегульоване нормами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
Так, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної; у разі застосування касового методу - протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку (частина 3 та 4 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Отже, позивачем правомірно, з дотриманням вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, задекларовано у грудні 2012 р. податковий кредит по податковим накладним, виписаним у листопаді 2012р. та отриманим у грудні 2012р.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 201.14 статті 201 розділу V Податкового кодексу України визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.
Зведені результати такого обліку на підставі реєстру виданих та отриманих податкових накладних відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу.
Податкова накладна, відповідно до пункту 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Пунктом 1 наказу ДПА України від 24.12.2010 р. № 1002 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення» визначено, що реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.
Відповідно до п.7 вказаного наказу, реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.
Так, отримані позивачем податкові накладні від TOB «Дніпро Київ транс» (№18 від 27.11.2012р.) та від HAK «Нафтогаз України» (№12587 від 30.11.2012р.) відображені у Розділі II Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2012р. (рядок 430 та 1048).
Сформований податковий кредит по господарським операціям з TOB «Дніпро Київ транс» та HAK «Нафтогаз України» на підставі вищевказаних податкових накладних відображений у Розділі 11 Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» та Додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну» (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8)) до декларації з податку на додану вартість за грудень 2012р. № 9085624649 від 21.01.2013 р.
Щодо доводів відповідача про не надання до заяви-скарги всіх первинних документів які передбаченні п.п.11 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, то суд зазначає, що доводи відповідача не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
Відповідно до п.п.11 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Так, сам відповідач зазначає в своїх поясненнях, що позивач до заяви-скарги листом №16-07/20 від 21.01.2013р. надав копії податкових накладних №18 від 27.11.2012р., №12587 від 30.11.2012р., копію видаткової накладної №РН-0000196 від 27.11.2012р., копію товарно-транспортної накладної від 30.11.2012р., копії платіжних доручень №20860 від 19.11.2012р., №204 від 30.11.2012р., №20035 від 08.11.2012р. У зв'язку з викладеним, суд вважає, що позивач виконав приписи п.п.11 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 27.02.2013р. №0000121550/11108 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012р. на 420224 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2013р. №0000211550/16516 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2013р. на 420 224грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 210 112грн., суд вважає вказану вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з нижче викладених підстав.
Відповідачем, за результатами проведеної 07 березня 2013 року камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" щодо суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2013р. та на підставі акту перевірки від 07.03.2013р. №727/15.5-22/05747991, прийняте друге оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29 березня 2013р. №0000211550/16516 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2013р. на 420224грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 210112 грн. в результаті порушення позивачем вимог п. 198.2. п. 198.6 статті 198, п. 200.1. п. 200.2, п.200.3. п.200.4 статті 200. п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Підставами для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є висновки відповідача зроблені в акті перевірки від 07.03.2013р. №727/15.5-22/05747991.
Так, відповідно до змісту вказаного акту, при відображенні ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» у декларації за січень 2013р. бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 23 456 636 (рядок 23.1 декларації) завищено суму бюджетного відшкодування на 420224 грн.
Однак, з вказаним висновком суд не може погодитися з наступних підстав. Сума бюджетного відшкодування у розмірі 420 224 грн., відповідно до висновків відповідача, виникла у ув'язку з завищенням ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» суми податкового кредиту за грудень 2012р., сформованого по вищевказаним господарським операціям позивача у зв'язку з отриманням товарів послуг від підприємств - постачальників ТОВ «Дніпро Київ транс» (податкова накладна №18 від 27 листопада 2012 року), НАК «Нафтогаз Україна» (податкова накладна №12587 від 30 листопада 2012 року), про що зазначено в акті камеральної перевірки від 07.02.2013р. №377/15.5-22/05747991.
За результатами проведеної перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 27.02.2013р. №0000121550/11108 (перше оскаржуване податкове повідомлення-рішення) про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012р. на 420 224грн.
Отже суд зазначає, що прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.03.2013р. №0000211550/16516 є наслідком прийняття податкового повідомлення-рішення від 27.02.2013р. №0000121550/11108, яке, як вище встановлено судом, є протиправним та підлягає скасуванню. У зв'язку з викладеним, податкове повідомлення-рішення від 29.03.2013р. №0000211550/16516 також підлягає скасуванню.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 4588 грн. згідно платіжних доручень №4338 від 12 березня 2013р. (а.с.5) та №5485 від 05 квітня 2013 грн.
Тому, з Державного бюджету України необхідно стягнути 4588 грн. судових витрат.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 27.02.2013 року №0000121550/11108.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 29.03.2013 року №0000211550/16516.
Стягнути з Державного бюджету України (шляхом списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сумах (Покровська площа, 2, м. Суми, Сумська область, 40000, ідентифікаційний код 21102740)) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (м. Суми, вул. Горького, 58, ідентифікаційний код 05747991, рахунок № 26001034313200 в АТ „УкрСиббанк", м.Харків, МФО 351005, код банка 09807750) судовий збір у розмірі 4588 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.М. Глазько
З оригіналом згідно
Суддя С.М. Глазько
Повний текст постанови складено 13 травня 2013 року