Справа №: 671/823/13-ц
21 травня 2013 року Волочиський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді Чорного С.Б.,
при секретарі Кошонько Н.С.,
з участю: позивача-відповідача ОСОБА_1,
його представника ОСОБА_2,
відповідача-позивача ОСОБА_3,
його представника ОСОБА_4,
представника 3-ої особи Джуся В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Волочиськ справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог Копачівська сільська рада Волочиського району, про визнання права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та визнання права власності на частину земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування на частину земельної ділянки для обслуговування будинку та частини земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства,
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 11.04.2013 року звернувся в суд із зазначеним позовом, вказуючи, що є спадкоємцем по заповіту від 27.09.2006 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_6 на житловий будинок та присадибну земельну ділянку площею 0,55 га за адресою с.Копачівка Волочиського району, які належали матері на праві власності. Після смерті матері він у встановлені строки звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак 09.08.2012 року отримав роз'яснення про те, що не може отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки до кола спадкоємців входить його брат ОСОБА_3, який на день смерті спадкодавця набув пенсійного віку і має право на обов'язкову частку у спадщині. Крім того, відповідно до договору дарування житлового будинку від 22.05.2007 року його мати ОСОБА_6 подарувала йому житловий будинок в с.Копачівка Волочиського району, на який ним було виготовлено технічний паспорт та отримано документ про державну реєстрацію прав від 20.12.2011 року. Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на ім'я матері, земельна ділянка складається з 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,30 га для ведення особистого підсобного господарства, а тому з врахуванням положень ст.377 ЦК України просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, а з врахуванням обов'язкової частки на спадщину брата ОСОБА_3 згідно вимог ст.1241 ЦК України, визнати також за ним право власності на земельну ділянку площею 0,225 га для ведення особистого підсобного господарства.
Ухвалою суду від 30.04.2013 року до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено Копачівську сільську раду Волочиського району (а.с.74).
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 07.05.2013 року подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 (а.с.86), яку ухвалою суду від 07.05.2013 року було прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом, в якій посилаючись на вказаний раніше заповіт та положення ст.ст.391,1241,1261,1267 ЦК України вважає, що земельні ділянки розміром 0,25 га та 0,30 га входять до складу спадщини, і просить визнати за ним відповідно до ст.1241 ЦК України право власності в порядку спадкування на 0,625 га земельної ділянки для обслуговування житлового будинку від загального розміру 0,25 га та визнати за ним відповідно до ст.1267 ЦК України право власності на половину земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, тобто 0,15 га від загального розміру 0,30 га.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свій позов підтримав повністю, а зустрічний позов ОСОБА_3 не визнав повністю, його представник підтримав цю позицію.
У судовому засіданні ОСОБА_3 свій позов підтримав повністю, а позов ОСОБА_1 не визнав повністю, його представник підтримав цю позицію.
Представник третьої особи без самостійних вимог щодо вирішення спору покладається на думку суду.
Вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до договору дарування житлового будинку від 22.05.2007 року, ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1, який належав їй на праві власності (а.с.13-14). В подальшому ОСОБА_1 виготовив технічний паспорт на вказаний будинок та отримав документ про державну реєстрацію прав на нього (а.с.8-12,15).
ОСОБА_6, яка є матір'ю сторін по справі, згідно Державного акту серії ХМ №1051 від 23.12.1996 року на праві власності належала земельна ділянка загальною площею 0,55 га, з яких для обслуговування житлового будинку - 0,25 га та ведення особистого підсобного господарства - 0,30 га (а.с.19-21), однак при укладенні договору дарування від 22.05.2007 року не вирішувалося питання щодо долі земельної ділянки, державний акт на яку судами першої та апеляційної інстацій недійсним не визнавався (а.с.64-67).
Оскільки на момент укладення договору дарування будинку 22.05.2007 року чинною вже була редакція ст.120 ЗК України згідно Закону України від 27.04.2007 року №997-V, тому згідно ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходило право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором, а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. Такі правові положення також зазначені в пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 19.03.2010 року).
За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 згідно договору дарування будинку від 22.05.2007 року став власником житлового будинку АДРЕСА_1, тому він має право і на частину земельної ділянки розміром 0,25 га для обслуговування цього житлового будинку, яка відповідно не входить в склад спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, в зв'язку з чим позов ОСОБА_1 в цій частині підлягає задоволенню повністю, а відповідно зустрічний позов ОСОБА_3 щодо визнання за ним права власності на 0,625 га цієї земельної ділянки в порядку спадкування задоволенню не підлягає.
Що стосується вимог про право власності на земельну ділянку 0,30 га для ведення особистого підсобного господарства в порядку спадкування, суд приходить до наступного.
Згідно ст.ст.1216, 1217, 1225, 1268 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти або не прийняти спадщину; право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням їх цільового призначення; спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Судом встановлено, що сторони по справі є синами померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, яка в різних варіантах тричі складала заповіт на користь ОСОБА_1, останній з яких датується 28.02.2008 року, яким заповіла йому все своє майно, тому цей заповіт відповідно до вимог ст.1254 ЦК України скасовує два попередні заповіти від 27.09.2006 року та 14.05.2007 року також на ім'я ОСОБА_1 (а.с.39-40), в зв'язку з чим земельна ділянка площею 0,30 га для ведення особистого підсобного господарства підлягає спадкуванню між сторонами по справі, які своєчасно звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини (а.с.33), тому вони відповідно до ст.1269 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину.
Враховуючи, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 досяг пенсійного віку, тому відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України як повнолітній непрацездатний син спадкодавця спадкує, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Таким чином, за ОСОБА_1 слід визнати в порядку спадкування за заповітом право власності на 3/4 частини земельної ділянки площею 0,30 га для ведення особистого підсобного господарства, що буде становити 0,225 га, а за ОСОБА_3 слід визнати в порядку спадкування відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України право власності на 1/4 частину цієї ж земельної ділянки площею 0,30 га для ведення особистого підсобного господарства, що буде становити 0,075 га, в зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню повністю, а позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково.
В зв'язку з повним задоволенням позовних вимог ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України на його користь з ОСОБА_3 підлягають стягненню в повному обсязі судові витрати в сумі 229,40 грн.
Враховуючи часткове задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України понесені ним судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що буде становити 50 % від розміру задоволених позовних вимог і відповідно становити від сплаченої загальної суми 229,40 грн. судових витрат - 114,70 грн.
Керуючись ст.ст.377, 1216, 1217, 1220, 1221,1225, 1233, 1241, 1254, 1268-1270 ЦК України, ст.120 ЗК України (в редакції Закону України від 27.04.2007 року №997-V), пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 19.03.2010 року), ст.ст. 10, 57-65, 88, 212-215, 293 ЦПК України, суд
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1, і належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ №1051 від 23.12.1996 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,225 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована по АДРЕСА_1, і належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ №1051 від 23.12.1996 року.
Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,075 га, що розташована по АДРЕСА_1, і належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ №1051 від 23.12.1996 року, а в решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 229,40 грн. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 114,70 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області через Волочиський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційних скарг, якщо їх не було подано.
Суддя