Справа № 583/1797/13-к
1-кп/583/109/13
"21" травня 2013 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді Плотникової Н.Б.
при секретарі Логвиненко Л.М.
з участю прокурора Кириченко Г. М.
потерпілої ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
обвинуваченої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальне провадження № 12013200060000628 від 11.04.2013 р. за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Красноармійськ Донецької області, зареєстрованої та проживаючої: АДРЕСА_1, освіта середня, незаміжньої, непрацюючої, раніше судимої:
- 18.10.2010 р. за ч. 3 ст.185, ст. 69 КК України до 200 год. громадських робіт;
- 05.08.2011 р. за ч. 2 ст. ст. 185, ст. 71 КК України до 1 року 15 днів обмеження волі;
- 23.08.2011 р. за ч. 2 ст. 389, ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком від 05.08.2011 року, остаточно до 1 року 15 днів обмеження волі, звільнена 01.10.2012 р. по відбуттю покарання-
за ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_3 04 березня 2013 року близько 12:00 год., знаходячись у будинку своєї знайомої ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, у якої вона тимчасово проживала, умисно, повторно, з корисливих мотивів, направлених на протиправне заволодіння чужим майном, таємно викрала гроші у сумі 200 (двісті) гривень, які знаходилися у гаманці на полиці у шафі в кімнаті будинку, що належать потерпілій ОСОБА_1, завдавши потерпілій майнової шкоди на вищевказану суму.
Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12013200060000628 за обвинуваченням ОСОБА_3 надійшов до суду разом з угодою про примирення, укладеною 08 травня 2013 р. між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_3, згідно якої обвинувачена ОСОБА_3 визнає себе винною у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно та відшкодувала потерпілій ОСОБА_1 завдану нею під час вчинення кримінального правопорушення матеріальну шкоду в сумі 200 грн..
Обвинувачена та потерпіла узгодили міру покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років обмеження волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо протягом іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію,
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи,
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та просить затвердити зазначену угоду.
Суд проаналізував надані матеріали, вислухав пояснення обвинуваченої, захисника, потерпілої, думку прокурора, який вважає, що угода про примирення може бути затверджена судом, дійшов наступного висновку.
Як вбачається з наданих матеріалів, дії обвинуваченої ОСОБА_3 обгрунтовано кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Обвинувачена свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнає.
Встановлено, що укладення угоди між потерпілою та обвинуваченою є добровільним. Зміст та порядок укладення угоди відповідає вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України.
Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, узгоджена обвинуваченою та потерпілою, визначена в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Затвердити угоду про примирення, укладену 08 травня 2013 р. року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12013200060000628 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України.
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за цим законом у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо протягом іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію,
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи,
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - особисте зобов'язання.
Вирок може бути оскаржений потерпілою, обвинуваченою, захисником, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайсуд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.
Суддя Охтирського міськрайсуду
Сумської області Плотникова Н.Б.