Справа № 495/421/13- ц
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
02 квітня 2013 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
в складі головуючого - одноособово судді Смаглій М.В.
при секретарі Корженко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровський справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Встановив:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вступили до шлюбу 15 жовтня 2011 року, від якого дітей не мають.
При реєстрації шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на «ОСОБА_1».
16 серпня 2012 року, відповідно до свідоцтва про зміну імені змінила прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1».
Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала до суду клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримує, просить справу розглянути у її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що подружжя припинили шлюбні відносини з липня 2012 року через те, що вони виявилися людьми з несумісними характерами та різними поглядами на сімейне життя.
04 березня 2013 року сторонам надався строк для примирення один місяць. Однак до примирення сторони не дійшли.
Позивачка втратила почуття любові і поваги до відповідача, подальше спільне життя і збереження сім'ї неможливі. Поновлювати шлюбні відносини позивачка не бажає.
Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб може бути розірваний за заявою одного з подружжя на підставі рішення суду
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення. Суд задовольняє позовні вимоги позивачки про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України) та не може будуватися на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тем більш в подружніх відносинах. Відповідно суд задовольняє позовні вимоги про розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст. 105 п. 3, 110, 112 СК України, ст.ст. 213-215, 224 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 15 жовтня 2011 року у виконавчому комітеті Великомар'янівської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, актовий запис № 03, які від шлюбу дітей не мають.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: