Справа №784/1810/13 21.05.2013 21.05.2013 21.05.2013
Провадження № 11/784/389/13 Головуючий у першій інстанції
Категорія: ч. 2 ст. 190 КК України суддя: Галагуза В.В.
Доповідач апеляційного суду
суддя: Губа О.О.
21 травня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої: Губи О.О.
суддів: Рудяка А.В., Міняйла М.П.
за участю прокурора: Цибух Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 березня 2013 року, якою:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Миколаєва, громадянину України, з неповною середньою освітою, до арешту проживаючого АДРЕСА_1,
- відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку суду.
Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2011 року ОСОБА_2 засуджений за ч. 2 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Відповідно до п. 3, 4 ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покладені обов'язки.
У встановлений законом строк ОСОБА_2 вказаний вирок не оскаржив.
Матеріали кримінальної справи та постанова суду першої інстанції свідчать, що 14 січня 2013 року засуджений ОСОБА_2, який перебуває в СІЗО м. Миколаєва, звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з апеляційною скаргою та клопотанням про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку від 27 вересня 2011 року.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 березня 2013 року засудженому ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вказаного вище вироку. В обґрунтування прийнятого рішення суд послався на відсутність зазначення засудженим ОСОБА_2 переконливих причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки копію вироку від 27 вересня 2011 року ОСОБА_2 було вручено в той же день - 27 вересня 2011 року. Протягом іспитового строку (11 місяців 21 день) ОСОБА_2 не оскаржив вказаний вирок і апеляцію ним подано лише 14 січня 2013 року.
Крім того, суд зазначив, що ОСОБА_2, відбувши майже весь іспитовий строк за вироком, лише за 9 днів до закінчення вказаного строку, знову вчинив злочин, передбачений ст. 186 КК України, в зв'язку з чим йому за новим вироком було призначено покарання у виді позбавлення волі.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду від 01 березня 2013 року та поновити йому строк на апеляційне оскарження вироку суду від 27 вересня 2011 року та визнати його апеляцію від 14 січня 2013 року такою, що підлягає розгляду.
На думку апелянта, своєчасно оскаржити вказаний вирок суду перешкоджало те, що кримінальна справа відносно нього була сфальсифікована слідчим ОСОБА_3, яка до винесення вироку працювала в Центральному РВ ММУ УМВС в Миколаївській області.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Цибух Т.І. про законність та обґрунтованість постанови, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України 1960 року апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Із матеріалів кримінальної справи вбачається, що 27 вересня 2011 року Центральним районним судом м. Миколаєва було постановлено вирок, яким визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і на підставі ст. 75 КК України він був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Йому було роз'яснено порядок і строки апеляційного оскарження вироку (протокол судового засідання - а.с. 99, вирок суду - 100 - 101). Того ж дня засудженому ОСОБА_2 під розписку було вручено копію вироку (а.с. 102).
Відповідно до ч. 2 ст. 353 КПК України 1960 року у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок про відновлення пропущеного строку.
14 січня 2013 року ОСОБА_2 подав апеляцію на вказаний вище вирок суду разом та клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку суду (а.с. 116, 117), тобто через 1 рік і 4 місяця після отримання копії вироку. В своєму клопотанні засуджений не навів доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин, суд першої інстанції, дослідивши докази стосовно часу подачі апеляції та клопотання про поновлення строку на оскарження вироку, у відповідності зі ст. 353 КПК України 1960 року прийшов до обґрунтованого висновку, що засудженим ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції пропущений без поважних причин і обґрунтовано відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку від 27 вересня 2011 року.
За таких обставин, колегія суддів підстав для скасування постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 березня 2013 року, не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 березня 2013 року у відношенні ОСОБА_2 - без зміни.
Головуюча: Судді: