20.05.2013 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді палати в кримінальних справах Вотьканича Ф.А.,
при секретарі судового засідання Головець М.А.,
з участю особи, щодо якої запроваджено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4 і його представника ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 10 січня 2013 року, якою справу про вчинення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцем АДРЕСА_1,
адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадженням закрито за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 ставилось за вину вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за наступних обставин.
17 листопада 2012 року близько 14 год.20 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «KIA CEED» д.р.н.з. НОМЕР_4 по вул. Східній в м. Ужгороді, залишив його на бордюрі (тротуарі) на ринку «Краснодонців», не вживши всіх заходів, внаслідок чого допустив самовільний рух автомобіля та зіткнення з автомобілем марки «MAZDA» д.р.н.з. НОМЕР_3.
Суддя дослідивши зібрані у справі докази дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. На думку судді, наявні в справі докази, зокрема, протокол про адмінправопорушення та додані до нього матеріали не містять конкретних даних, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_2 порушення правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі потерпілого ОСОБА_4 порушено питання про скасування постанови судді, як незаконної. Апелянт вважає, що суддею неповно встановлено фактичні обставини справи, а висновок судді про відсутність вини ОСОБА_2 в порушенні правил дорожнього руху грунтується на суперечливих доказах. Окрім цього, на думку апелянта, судом безпідставно не взято до уваги показання свідків очевидців події, які безпосередньо бачили, як автомобіль ОСОБА_2 самовільно скотився з тротуару назад на проїжджу частину дороги, де у цей час проїжджав автомобіль «Мазда 3» і допустив зіткнення з даним автомобілем.
Потерпілий просить також поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, який ним пропущено з поважних причин. В обгрунтування клопотання про поновлення строку оскарження, апелянт посилається на порушення судом його права бути присутнім у судовому засіданні давати пояснення, оскільки справа була розглянута у його відсутності. Його до суду не викликали і про час розгляду справи не повідомляли.
Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_4 і його представника ОСОБА_5 які підтримали апеляцію, пояснення ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_3, які просили постанову судді залишити без зміни, а апеляцію потерпілого без задоволення, дослідивши матеріали адміністративної справи та викладені ОСОБА_4 в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляція потерпілого є обґрунтованою і підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст.245, 252 КУпАП України завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов'язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.
Ці вимоги у справі не додержані.
При розгляді даної справи суддею допущено неповноту й неправильність з'ясування фактичних обставин дорожньо-транспортної події, унаслідок чого, необгрунтовано прийнято рішення про закриття провадження у справі через відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Висновок суду про відсутність у діях ОСОБА_2 складу даного адміністративного правопорушення не грунтується на зібраних у справі доказах.
З матеріалів справи вбачається, що вона розглянута у відсутності потерпілого ОСОБА_4, письмове пояснення якого міститься у справі. Згідно даного пояснення причиною дорожньо-транспортної пригоди стали порушення правил дорожнього руху допущені водієм ОСОБА_2, який допустив самовільний рух автомобіля з бордюра на проїжджу частину дороги по якій він проїжджав.
Однак суд першої інстанції потерпілого ОСОБА_4 до суду не викликав і розглянув справу у його відсутності, чим допустив порушення його прав передбачених ст.269 КУпАП.
Згідно показань потерпілого ОСОБА_4 даних ним в апеляційному суді, 17 листопада 2012 року біля 14 год 20 хв. при слідуванні на своєму автомобілі зі швидкістю 20-30 км/год. по вул.Східній у м.Ужгороді він відчув удар у правий бік свого автомобіля і зупинився. На це до нього підійшла незнайома жінка, яка повідомила, що вона бачила, як інший автомобіль скотився з бордюра і виїхав на проїзну частину дороги вдаривши його автомобіль у правий бік. Він оглянув автомобіль і виявив пошкодження - подряпини на правому передньому крилі. Про дану пригоду він повідомив працівників дорожньої автомобільної інспекції.
Аналогічні пояснення дали в апеляційному суді свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які на момент ДТП знаходились на обочині дороги і бачили, як автомобіль ОСОБА_2 скотився з бордюра на проїзну частину дороги.
Свідок ОСОБА_6 ствердила також, що після ДТП вона підійшла до автомобіля який самовільно скотився на проїзну частину дороги і через вікно побачила, що автомобіль не був поставлений на ручні гальма.
При з'ясуванні обставин ДТП за участі співробітника ДАІ, ОСОБА_2 визнав, що не поставив свій автомобіль на ручне гальмо, однак заперечив факт самовільного руху автомобіля назад, так як згідно його пояснення він свій автомобіль на бордюр не ставив.
Ці показання потерпілого повністю узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами.
Зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення серії АО1 №129869 від 17.11.2012 р., вбачається, що ОСОБА_2 15 квітня 2012 року залишив свій автомобіль марки «КІА СEED» номерний знак НОМЕР_4 на бордюрі (тротуарі) поряд з ринком «Краснодонців» по вул Східній у м.Ужгороді, не вживши усіх заходів, унаслідок чого допустив самовільний рух автомобіля та його зіткнення з автомобілем марки «MAZDA-3» номерний знак НОМЕР_3.
Згідно запису у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 особисто зазначив, що він з протоколом згідний і заперечень не має. ОСОБА_2 також вказав у протоколі, що на момент зіткнення його в автомобілі не було, отже відбулися «форс мажорні обставини».
З приєднаної до протоколу про адміністративне правопорушення схеми на якій позначено взаємне розміщення транспортних засобів після ДТП, вбачається, що обидва транспортні засоби - легкові автомобілі марки «КІА СEED» номерний знак НОМЕР_4 і марки «MAZDA-3» номерний знак НОМЕР_3 були технічно пошкоджені.
Характер виявлених на транспортних засобах технічних пошкоджень і їх розміщення на дорозі після ДТП повністю узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення та показаннями потерпілого ОСОБА_4 щодо причини виникнення дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася саме через недотримання водієм автомобіля «КІА СEED» ОСОБА_2 вимог п.15.12 Правил дорожнього руху України.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.15.12 ПДР України, згідно якого - "Водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним».
На порушення водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху вказав у своїх показаннях допитаний в апеляційній інстанції в якості свідка інспектор АП ВДАІ Ужгородського району ОСОБА_8, який виїжджав на місце ДТП й безпосередньо складав протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно показань свідка ОСОБА_8, він виїжджав на місце дорожньо-транспортної пригоди і проводив перевірку обставин зіткнення транспортних засобів, а саме «КІА СEED» номерний знак НОМЕР_4 і «MAZDA-3» номерний знак НОМЕР_3. При з'ясуванні обставин ДТП ним було встановлено, що водій ОСОБА_2 залишив свій автомобіля «КІА СEED» одним колесом на бордюрі і не поставив автомобіль на ручні гальма, унаслідок чого автомобіль самовільно скотився на проїзну частину дороги, де в цей час проїжджав автомобіль «MAZDA-3» під керуванням водія ОСОБА_4. При цьому відбулося зіткнення автомобілів, які були пошкоджені. На місці були двоє очевидців події свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які безпосередньо бачили сам момент скочування автомобіля «КІА СEED» з тротуару на проїзну частину дороги та послідуюче зіткнення цих автомобілів. Розміщення автомобілів після ДТП та наявні на автомобілях ушкодження давали беззаперечні підстави для висновку про винуватість у даній пригоді водія ОСОБА_2 через недотримання ним вимог п.15.12 ПДР України.
Твердження ОСОБА_2 в апеляційній інстанції про його невинуватість у даній дорожньо-транспортній пригоді, апеляційний суд оцінює критично, оскільки зібрані у даній справі докази повністю спростовують його показання про те, що його автомобіль не міг самовільно виїхати на проїзну частину дороги.
З наявних у справі письмових пояснень очевидців події свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, показання яких перевірені в апеляційному суді, вбачається, що вони безпосередньо бачили сам момент скочування автомобіля «КІА СEED» з тротуару на проїзну частину дороги та послідуюче зіткнення цих автомобілів.
Безпосередньо в апеляційному суді ОСОБА_2 визнав, що на місці ДТП були свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які у його присутності дали пояснення співробітнику ДАІ про самовільний рух його автомобіля і виїзд на проїзну частину дороги в момент, коли там проїжджав автомобіль «MAZDA-3» під керуванням водія ОСОБА_4.
Апеляційний суд, оцінюючи зібрані у дані справі докази, вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП не грунтується на матеріалах справи і повністю спростований наведеними доказами.
Апеляційним судом встановлено, що причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стали дії водія ОСОБА_2, через недотримання ним вимог п.15.12 ПДР України.
Ці дії ОСОБА_2 підпадають під ознаки правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.
Разом з тим, апеляційний суд приймає до уваги, що на момент розгляду даної адміністративної справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення, тому відповідно до вимог ст.38 КУпАП провадження у даній справі слід закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
Клопотання потерпілого ОСОБА_4 про поновлення йому строку подачі апеляції на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 10 січня 2013 року є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
У справі відсутні будь-які дані про повідомлення судом першої інстанції потерпілого ОСОБА_4 про час і місце розгляду даної справи та надіслання йому копії судового рішення, чим недотримано вимоги ст.285 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП України, апеляційний суд
Апеляцію потерпілого ОСОБА_4 задовольнити. Поновити ОСОБА_4 строк подачі апеляції на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 10 січня 2013 року у справі відносно ОСОБА_2.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від від 10 січня 2013 року про закриття провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_2 на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, с к а с у в а т и.
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На підставі п.7 ст.247 КУпАП провадження у даній справі закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: