21.05.2013 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), Вотьканича Ф.А., Стана І.В., за участю прокурора Міцовда К.Д., засудженого ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.02.2013 року;
Цим вироком:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, із середньо - спеціальною освітою, одружений, що має на утриманні одну дитину, не працюючий, судимий за вироком від 09.07.2012 року за ч.3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України до 3 (трьох) позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком два роки;
- засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, шляхом часткового складання покарань з урахуванням вироку суду від 09.07.2012 року визначено остаточно ОСОБА_3 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою.
Відбування покарання ОСОБА_3 постановлено рахувати з 23.05.2012 року.
Речові докази, а саме: частину металевої дужки, пласкогубці, фомку, три викрутки, ліхтарик, розвідний ключ постановлено - знищити.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілих ОСОБА_4 - 2803 грн. 32 коп., ОСОБА_5 - 1170 грн., ОСОБА_6 - 1213 грн. 40 коп., ОСОБА_7 - 588 грн. 10 коп., ОСОБА_8- 428 грн., ОСОБА_9 - 2357 грн. 50 коп., ОСОБА_10 - 2109 грн., ОСОБА_11 - 4064 грн. заподіяних збитків.
Згідно вироку, ОСОБА_3 визнаний винуватим і засуджений за вчинені злочини при таких обставинах.
Так, ОСОБА_3 10.07.2011 року, близько 03 години, діючи умисно, таємно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом пошкодження навісного замка проник до підсобного приміщення в АДРЕСА_2, звідки викрав кабель 5х10,0, довжиною 20-ть метрів, вартістю одного метра 66,67 грн., загальною вартістю 1333,32 грн., кабель трьохжильний, перетин 1,5 мм., довжиною 100 метрів, вартістю метра погонного 3,70 грн., загальною вартістю 370 грн., кабель трьохжильний, перетин 2,5 мм., довжиною 200 метрів, вартістю одного метра 5,50 грн., загальною вартістю 1100 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 2803 грн. 32 коп..
-2-
03.10.2011 року, близько 02 години ОСОБА_3, діючи умисно, повторно, таємно з метою заволодіння чужим майном, шляхом пошкодження навісного замка на вхідних дверях до гаражного приміщення в АДРЕСА_3, проник в середину, звідки викрав 5 (п»ять) кг. металобрухту виготовленого із латуні, вартістю одного кг 26 грн., загальною вартістю 130 грн., 20 кг металобрухту виготовленого із міді, вартістю одного кг. 52 грн., загальною вартістю 1040 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 1170 грн..
19.10.2011 року, близько 01 години 30 хвилин ОСОБА_3 умисно, повторно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом віджиму вікна, проник до гаражного приміщення в АДРЕСА_4, звідки викрав латунні труби в кількості вісім штук, діаметром 10 мм., довжиною 1,5 метра, вартістю однієї трубки 110 грн., загальною вартістю 880 грн., електродвигун трьохфазний, призначений для системи водопостачання вартістю 311 грн., кабель довжиною 10 метрів, вартістю 22 грн. 40 коп., чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 1213,40 грн..
26.10.2011 року, близько 02 години ОСОБА_3 за таких же обставин, тобто діючи умисно, таємно, повторно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом зламу врізаного замка вхідних дверей, проник до новобудови в АДРЕСА_5, та з шафи яка знаходилась на подвір»ї викрав кабель чотирьох жильний, січення 2,5 мм., виготовлений із міді, довжиною 33 метри, вартістю одного метра 9,8 грн., загальною вартістю 323,40 грн., електропровід двохжильний, січення 1,5 мм., виготовлений із міді, довжиною 20 метрів, вартістю одного метра 3,16 грн., загальною вартістю 201,50 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 588,10 грн..
Він же, 24.11.2011 року, близько 02 години ночі, шляхом злому навісного замка, проник до гаражного приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_6, звідки викрав провід ППВ 3х2,5, довжиною 100 метрів, вартістю одного метра 4,82 грн., загальною вартістю 482 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Близько 01 години 30 хвилин, 17.12.2011 року ОСОБА_3 повторно, діючи умисно, таємно, з метою викрадення чужого майна, проник через вхідні двері до підсобного приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_7, звідки викрав кабель довжиною 100 метрів, вартістю одного метра 3,16 грн., загальною вартістю 316 грн., два продовжувачі загальною довжиною 100 метрів, вартістю одного метра 3,23 грн., загальною вартістю 323 грн., латунні краники в кількості 15 штук, вартістю одного краника 26,9 грн., загальною вартістю 403,50 грн., латунні перехідники назначені для системи опалення, в кількості 50 штук, вартістю одного перехідника 18,9 грн., загальною вартістю 945 грн. та інструменти назначені для зварювального апарату редуктор вартістю 150 грн., горілка вартістю 100 грн., різак вартістю 300 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 2 537, 50 грн..
Крім цього, 31.01.2012 року, близько 01 години ОСОБА_3 умисно, таємно, повторно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом пошкодження дужки навісного замка, проник до підвального приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_8, звідки таємно викрав електрозварювальний апарат кустарного виробництва вартістю 1230 грн., кабель для зварювального апарату довжиною 80 метрів, вартістю 879 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 2109 грн..
-3-
03.05.2012 року, близько 00 годин 30 хвилин, ОСОБА_3 діючи умисно, таємно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом злому навісного замка на вхідних дверях новобудови у АДРЕСА_9, проник всередину, звідки демонтував і викрав обладнання системи опалення розподіляючи колектори фірми «Bianchi» 324/С колектор з балансуванням 1«х3/4 комплект в кількості 2 штуки вартістю однією 903 грн., загальною вартістю 1806 грн. та «Bianchi» 326/С колектор з балансування 1х3/4, комплект в кількості 2 штуки, вартістю однієї 1129 грн., загальною вартістю 2 258 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 4064 грн..
В апеляції засуджений ОСОБА_3 не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію вчинених ним злочинів, просить змінити йому покарання на більщ м»яке. Зазначає, що судом першої інстанції при призначенні йому покарання не було взято до уваги стан його здоров»я та те, що на його вихованні знаходиться двоє неповнолітніх дітей. Злочини вчиняв з метою сплатити комунальні послуги. Окремі злочинні епізоди, були скоєні ним, в період коли хворіли діти, які потребували лікування, а кошти на лікування були відсутні. У зв»язку з чим просить застосувати до нього умовне засудження з іспитовим строком.
Іншими учасниками вирок суду в апеляційному порядку не оскаржений.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу, пояснення засудженого ОСОБА_3 на підтримання поданої апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна, вчинене повторно з проникненням до іншого приміщення при зазначених у вироку обставинах є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи, які ніким з учасників судового процесу не оспорюються, внаслідок чого вони, відповідно до вимог статті 365 КПК України, апеляційним судом не перевірялись.
Дії засудженого ОСОБА_3 за ч.3 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно.
Доводи апеляції ОСОБА_3 про те, що судом першої інстанції йому призначено занадто суворе покарання, колегія суддів відхиляє, оскільки покарання ОСОБА_3 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ним злочинів, даних про його особу, в тому числі тих, на які він посилається в апеляції, обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання.
Разом з тим при складанні призначених покарань за сукупністю вироків суд припустився помилки.
Так, при призначенні засудженому ОСОБА_3 остаточного покарання, суд першої інстанції помилково застосував принцип часткового складання покарань за двома вироками, тобто вимоги статті 71 КК України.
В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 року №18, від 12.06.2009 року №8, від 06.11.2009 року №11 вказується, що у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі частини 1 статті 70 КК України остаточного покарання, виходячи з його виду й
-4-
розміру. Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_3 09.07.2012 року засуджений вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки (т.3 а.с.239-243).
Злочини за які ОСОБА_3 засуджено за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.02.2013 року, ним вчинено до постановлення судом вироку від 09.07.2012 року, а тому застосування судом першої інстанції до нього ст.71 КК України не ґрунтується на вимогах закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_3 покарання за правилами ст. 71 КК України, тобто за сукупністю вироків, підлягає зміні. Із зазначеного вироку слід виключити посилання суду на застосування до ОСОБА_3 статті 71 КК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України ( в редакції Закону 1960 року), п.11 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України ( в редакції Закону 2012 року), апеляційний суд,-
апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.02.2013 року щодо засудженого ОСОБА_3 змінити.
Виключити із вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.02.2013 року посилання суду на застосування ст. 71 КК України.
ОСОБА_3 вважати засудженим за ч.3 ст.185 КК України на 3(три) роки позбавлення волі.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.07.2012 року щодо ОСОБА_3 виконувати самостійно.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді: