Справа № 101/831/13-ц
16 травня 2013 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого судді Прищепа А.В.
при секретарі Захаровой Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Алушти цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Алуштинського міського відділу Головного управління державної міграційної служби України в АР Крим, 3-тя особа - ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зобов язанні виконати певні дії,
28 лютого 2013 року позивач ОСОБА_1 з посиланням на вимоги статей 391 ЦК України, ст.. 71 ЖК України звернувся з позовом в якому просить визнати ОСОБА_2 втратившим право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, зобов язати Алуштинський міський відділ Головного управління державної міграційної служби України в АР Крим відмінити реєстрацію ОСОБА_2
Свої вимоги мотивує тим, що на підставі договору купівлі - продажу однокімнатної квартири продавцем був ОСОБА_4, який на момент складання угоди зазначив, що в квартирі залишилися прописаними він та його син - відповідач ОСОБА_2.
Відповідно до п. 7 договору купівлі -продажу ОСОБА_4 та інші особи зобов'язані були знятися з реєстрації, але відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконав, в квартирі не проживає з моменту заключення договору купівлі-продажу, його місце знаходження не відоме.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, про день та час був повідомлений належним чином через засоби масової інформації.
Представник відповідача - Алуштинського МВ головного управління міграційної служби АР Крим - у судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи у відсутність представника, просить прийняти рішення відповідно до закону.
Третя особа - ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до ст. 225 ЦПК України, оскільки проти цього не заперечує позивач.
Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1. допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів. Частиною 2 статті 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Згідно частини 4 статті 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крим того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно зі статтею 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.
На підставі наданих суду доказів встановлено, що 11 листопада 2004 року позивач ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).
Під час укладання угоди, на житловій площі залишилися зареєстрованими продавець ОСОБА_4 та його син - відповідач ОСОБА_2, який із слів продавця в квартирі тривалий час не проживав.
Відповідно до п.7 договору купівлі-продажу ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 прийняв на себе зобов'язання знятися з реєстрації.
Зобов'язання знятися з реєстрації продавець квартири ОСОБА_4 виконав, але відповідач ОСОБА_2 умови договору купівлі продажу щодо зняття з реєстрації не виконав.
Відповідач не мешкає в квартирі вісім років.
Факт не проживання відповідача підтверджується матеріалами справи, та поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які були допитані у судовому засіданні, та які підтвердили факт не проживання відповідача за адресою АДРЕСА_1.
Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання відповідача, втратившим право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач не проживає у житловому приміщенні понад строку необхідного для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Стосовно заявлених позивачем вимог щодо зобов язання Алуштинський міський відділ Головного управління державної міграційної служби України в АР Крим відмінити реєстрацію ОСОБА_2 суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню.
Так статтею 7 Закона України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV від 11.12.2003 передбачені підстави для зняття з реєстрації місця проживання згідно яких це проводиться на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням).
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 405 ЦК України, ст..ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Алуштинського міського відділу Головного управління державної міграційної служби України в АР Крим, 3-тя особа - ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зобов язанні виконати певні дії - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 м.Алушти.
В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд АР Крим у порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача в порядку та строки встановлені ст. 228 ЦПК України. В разі залишення заяви без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Суддя