Справа: № 2а/1003/701/2012 (2а-3587/2011) Головуючий у 1-й інстанції: Голуб А.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
14 травня 2013 року м. Київ
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про перерахунок пенсії,-
У зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2012 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату одноразової компенсації, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 45 мінімальних заробітних плат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам І групи - 60 мінімальних заробітних плат; інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат; дітям-інвалідам - 10 мінімальних заробітних плат; сім'ям, які втратили годувальника, - 60 мінімальних заробітних плат; батькам померлого - 30 мінімальних заробітних плат.
Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.
З матеріалів справи вбачається, що з 08.06.2001 року позивачу було призначено 2 група інвалідності, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, а з 30.06.2011 року позивачу встановлено 1 групу інвалідності, у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Таким чином, оскільки дії відповідача, в частині відмови позивачу у перерахунку та виплаті одноразової компенсації у відповідності зі ст. 48 пенсії «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не ґрунтуються на законі, тому підлягають визнанню неправомірними з зобов'язанням відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату різниці одноразової компенсації, у зв'язку із встановленням вищої груп інвалідності, виходячи із 15 розмірів мінімальної заробітної плати на встановлення відповідної групи інвалідності (різниця у компенсаціях між першою та другою групою).
Згідно із частиною десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права. За таких підстав апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н.М.
.
Головуючий суддя Коротких А. Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.