Справа: № 2а-922/10 Головуючий у 1-й інстанції: Журавський В.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
21 травня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Троян Н.М.
суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Борисполі Київської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання зробити перерахунок і виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -
Позивач 13.10.2010 року звернувся до Бориспілського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Борисполі Київської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання зробити перерахунок і виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.11.2007 року по жовтень 2010 року.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано відмову відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу надбавки до пенсії, що не виплачувалась їй в повному обсязі протягом квітня-вересня 2010 року незаконною та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу надбавку до пенсії в повному обсязі за період квітень-вересень 2010 року.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2011 року залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року, а саме: апелянту необхідно надати заяву про поновлення строку апеляційного провадження.
ОСОБА_2 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року виконано, надано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Оцінюючи обставини справи, що перешкоджали здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження колегія суддів приходить до висновку, що заявник за таких обставин не мав реальної можливості своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2010 року Управління Пенсійного фонду України в м.Борисполі Київської області не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції звернулось до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2010 року та постановити нове про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Борисполі Київської області задоволено частково, постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2010 року в частині відмови в задоволенні адміністративного позову за період з 01.11.2007 року по 31.03.2010 року та задоволення адміністративного позову за період з 01.04.2010 року по 13.04.2010 року скасувати та в цій частині адміністративний позов залишено без розгляду.
З апеляційної скарги вбачається, що позивачка просить задовольнити її вимоги з липня по грудень 2007 року та з червня 2008 року по вересень 2010 року, однак ознайомившись з матеріалами справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи 13.10.2010 року до суду першої інстанції позивач подав позовну заяву, однією із вимог було поновлення строку звернення до суду.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Частиною першою ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Предметом позову ОСОБА_2 є оскарження дій та бездіяльність відповідача, а також зобов'язання перерахувати пенсію з липня по грудень 2007 року та з червня 2008 року по вересень 2010 року та виплатити недоотримані суми пенсій, у зв'язку з чим підлягають застосуванню норми статті 100 КАС України, оскільки правилами ст. 99 КАС України передбачено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, а отже як зазначено в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року, позовні вимоги підлягають задоволенню починаючи з 13.04.2010 року.
Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року набрала законної сили 09.11.2011 року
Відповідно до ч.2 ст.255 КАС України, обставини, які були встановленні постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорювати ся в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Відповідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія приходить до висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції, рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а тому підстав для його скасування не має . Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.