15 травня 2013 р.Справа № 2-а-981/11/1512
Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Пучкова Ірина Миколаївна
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 17 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання рішення незаконним, зобов'язання призначити, нарахувати та здійснити виплату пенсії, -
У березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати рішення управління Пенсійного фонду Київського району м. Одеси № 21607 від 01.09.2009 р.,,№ 21607 від 14.10.2009 р., про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах незаконними, зобов'язати відповідача призначити і провести перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі Списком №1, починаючи з 01.06.2009 р.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 17 травня 2011 року адміністративний позов було задоволено.
Визнано рішення управління Пенсійного фонду Київського району м. Одеси № 21607 від 01.09.2009р., № 21607 від 14.10.2009р., про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах незаконними.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, починаючи з 1 вересня 2010р., з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з даною постановою суду пенсійний орган подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 29.05.1989 р. по 31.12.1993 р. працював у виробничому об'єднанні «Хімпром», на посаді майстра газового господарства, майстра по вантажопідіймальним механізмам і газовому господарстві в цеху № З «виробництво феромарганцю» у виробництві феросплавів. В зв'язку з перепрофілюванням цеху, позивач, згідно з наказом № 184 від 22.02.1994 р. року, в період з 01.01.1994 р. по 02.10.1994 р. працював майстром цеха № 3 «виробництво феромарганцю» у виробництві феросплавів.
Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, однак відповідач рішенням № 21607 від 01.09.2009 р. в цьому відмовив, посилаючись на те, що хоча ОСОБА_1 в період з 01.01.1994 р. по 02.10.1994 р. працював майстром в цеху № З «Виробництво феромарганцю» у виробництві феросплавів, вказаний період роботи неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки відсутня атестація робочого місця на цю посаду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок проведення атестації робочих місць законодавцем покладено на керівників підприємств, тому не проведення її не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За змістом п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Особам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловіками.
З відповіді на запит Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, ТОВ Таразського металургійного заводу вбачається, що з 01.01.1994 р. по 01.05.1995 р. проводились дослідне - промислові випробування випуску феромарганцю, тому атестація в цей проміжок часу не проводилась.
Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціальне - економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників і процесі трудової діяльності. Відповідно до п. 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у • несприятливих умовах.
Відповідно до ч.2 п. 4 вказаного Порядку, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обов'язок проведення атестації робочих місць законодавцем покладено на керівників підприємств, тому не проведення її не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 17 травня 2011 року у справі № 2-а-981/11/1512 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян