Справа № 22-ас-5133/ 2006р. головуючий у суді 1 інстанції- Гримайло A.M.
категорія -визнання недостовірних доповідач- Пономаренко Ю.А.
відповідей та визнання неправомірними дій посадової особи
13 листопада 2006 року
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Макарова Г.О.
суддів - Пономаренко Ю.А., Кружиліної О.А.
при секретарі: Каплаух Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м.Харкова від 14 серпня 2006 року по адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, співвідповідач: начальник Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації - Балута Ігор Миронович про визнання неправомірними відповідей головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, неправомірними дії начальника управління Балута І.М., забезпеченні примусового виконання обов'язків та відшкодування матеріальної та моральної шкоди
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації та начальника головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дії начальника головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації та стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Постановою Ленінського районного суду м.Харкова від 14 серпня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
На цю постанову ОСОБА_1 надала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, винести нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги. В скарзі зазначає, що дані їй відповіді Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації протиричить фактичним обставинам по справі, містять неправдиву інформацію та надані з порушенням строків, передбачених Законом України «Про звернення громадян». Крім того у скарзі звертає увагу на те, що суддя упереджено віднеслась до сторін адміністративного процесу, повністю підтримуючі суб'єкта владних повноважень -відповідача. Вказує на те, що суд неуважно розглянув вимогу про визнання незаконною бездіяльність начальника головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації Балути І.М. по припиненню порушення підлеглими посадових обов'язків та необгрунтовано відмовив їй у компенсації матеріального збитку у сумі 446,19грн, тобто при розгляді справі судом допущені чисельні порушення норм матеріального та процесуального права.
Вислухав пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд виходив з того, що відповідно до ЗУ "Про звернення громадян" зміст відповідей не може бути порушенням Закону. Відповіді надавались ОСОБА_2 у термін передбачений законодавством. Звернення, на які вказує позивач в позовній заяві та звинувачує начальника головного управління, розглядались в період коли Балута І.М. не був призначений на посаду начальника головного управління. Звинувачення позивачки відносно Балути І.М. про падання недостовірної інформації апеляційному суду та вплив на рішення суду є необгрунтованими та незаконними. Непогашена до теперішнього часу заборгованість ДП «Автопраця» Міністерства праці та соціальної політики України відповідачу у сумі 66995,33 грн., на яку посилається позивач знаходиться на балансі головного управління ще з того часу, коли ОСОБА_1 була ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме з 2001 р. Працюючи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 мала право звернутися до господарського суду із позовом до ДП «Автопраця» щодо погашення заборгованості. На теперішній час це взаємовідносини двох юридичних осіб, які не стосуються та не порушують права та свободи позивачки. Обґрунтованість позивачкою моральної шкоди не має правових підстав, а тому позовна заява задоволенню не підлягає.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки дані висновки обгрунтовані та відповідають вимогам Закону України «Про звернення громадян", Закону України «Про інформацію" та діючого законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка оспорює зміст відповідей на її звернення до Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації від 22.07.04р., 13.10.2004р., 18.01.2005р., 26.05р., 2.08.05р, а відповіді від 22.07.04р, 13.10.04р. та від 18.01.05р. як надані з порушенням терміну розгляду.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані відповідачці відповіді були надані в термін передбачений ст.20 Закону України «Про звернення громадян". Оскільки в позові не ставилося питання про визнання дій відповідача неправомірними, то суд обґрунтовано прийшов до висновку, що зміст відповідей не може бути підставою для визнання оскаржуваних відповідей недостовірними та задоволення позову.
За таких обставин, суд правильно дійшов висновку, що підстави для визнання наданої інформації недостовірною, а дій начальника головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації протиправними у суду відсутні, оскільки доказів, які вказували б на вчинення саме начальником головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації протиправної дії - надання недостовірної відповіді, суду не надано.
Крім того, правильні висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації подати позов до господарського суду м.Києва по відшкодуванню дебіторської заборгованості, оскільки це взаємовідносини двох юридичних осіб, які не стосуються та не порушують права та свободи позивачки.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те що вимоги щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди правових підстав не мають.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд першої інстанції правильно відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 195,196, п.1 ст. 198, 199, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.
Постанову Ленінського районного суду м.Харкова від 14 серпня 2006року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.