Справа № 525/267/13-ц
Провадження № 2/525/111/2013
17.05.2013 року Великобагачанський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Хоролець В.В.
при секретарі - Зіненко Н.О.
з участю представника позивача - Ребрик С.М.
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
З позову ПАТ КБ «Приватбанк» вбачається, що відповідно до укладеного договору №б/н від 28.11.2005 року ОСОБА_2 06.02.2006 року отримав кредит у розмірі 1500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 не виконав умов кредитного договору і не повертав отриманих кредитних коштів відповідно до умов договору, у зв'язку з чим станом на 31.01.2013 року виникла заборгованість в сумі 23305 грн. 87 коп., яка складається з наступного: 8336 грн. 64 коп. - заборгованість за кредитом; 13383 грн. 24 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1085 грн. 99 коп. - штраф (процентна частина).
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по кредитному договору та на норми ст.ст. 526,527,530 ЦК України, позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №б/н від 28.11.2005 року в сумі 23305 грн. 87 коп., яка складається з наступного: 8336 грн. 64 коп. - заборгованість за кредитом; 13383 грн. 24 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1085 грн. 99 коп. - штраф (процентна частина) та судові витрати у розмірі 233 грн. 06 коп.
В судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» Ребрик С.М. заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, в своїх поясненнях посилалась на обставини, що викладені в позові і просила його задовольнити. Надала для приєднання до справи перелік майна, яке було вилучено у ОСОБА_2 та повну виписку по кредитному договору №SАМD21000004727895 станом на 25.04.2013 року (а.с.а.с.44;45-47).
Відповідач ОСОБА_2 по суті позову пояснив, що він дійсно отримував кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків. До червня 2009 року він сплачував кредит, а як звільнився з роботи, були відсутні кошти на погашення заборгованості за кредитом. Суму заборгованості за кредитом не заперечував. Також вказав, що у серпні 2010 року працівниками банку в нього було вилучено майно для погашення заборгованості за кредитом, яке в подальшому було реалізовано.
Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України "у разі визнання відповідачем позову суд за наявності передбачених законом підстав ухвалює рішення про задоволення позову ".
Суд, заслухавши пояснення представника позивача Ребрик С.М., відповідача ОСОБА_2, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №SАМD21000004727895 від 28.11.2005 року ОСОБА_2, 06.02.2006 року отримав кредит у розмірі 1500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.8).
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком Договір, підтверджується підписом у заяві (а.с.а.с.9-12).
При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своєї умови договору.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.179 ЦПК України).
З розрахунку заборгованості по даному кредитному договору, що наданий позивачем у справі вбачається, що ОСОБА_2 не виконує свої зобов'язання за кредитним договором і станом на 31.01.2013 року має заборгованість за кредитним договором №SАМD21000004727895 від 28.11.2005 року в сумі 23305 грн. 87 коп., яка складається з наступного: 8336 грн. 64 коп. - заборгованість за кредитом; 13383 грн. 24 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1085 грн. 99 коп. - штраф (процентна частина) (а.с.а.с.4-7).
Також, наявність цієї заборгованості вбачається і з повної виписки по кредитному договору №SАМD21000004727895 станом на 25.04.2013 року (а.с.а.с.44;45-47). При цьому, в розрахунок заборгованості враховано вартість реалізації майна ОСОБА_2 (зарахування коштів проведено у вересні та жовтні 2010 року (а.с.40). Ця обставина сторонами не заперечується.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів (ч.2 ст.1050 ЦК України).
У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Як встановлено судом і сторонами не заперечується, жодна із сторін укладеного договору №SАМD21000004727895 від 28.11.2005 року не інформувала іншу сторону про припинення дії цього договору.
Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - (ст.610 ЦК України).
У відповідності до вимог ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання (ст.629 ЦК України).
Суд приймає до уваги розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_2 по кредитному договору (яка була станом на 31.01.2013 року та станом на 25.04.2013 року), оскільки вона визнається самим відповідачем у справі, узгоджується з наявним кредитним договором, матеріалами справи в їх сукупності і їм не суперечить (а.с.а.с.4-7;45-47).
Суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 не виконує умов кредитного договору №SАМD21000004727895 від 28.11.2005 року і добровільно не сплачує суму заборгованості по кредиту та відсотки за користування кредитом, визнання ним позову не суперечить закону, не порушує прав та інтересів його та інших осіб, тому у суду є підстави для стягнення боргу з відповідача у примусовому порядку.
Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З урахуванням цього, суд вважає, що судові витрати по справі (судовий збір) в розмірі 233 грн. 06 коп. належить стягнути з відповідача по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526,610,611,1048-1050,1052,1054 ЦК України, умовами кредитного договору №SАМD21000004727895 від 28.11.2005 року, ст.ст.3,10,11,60,79,88,174,179,212-215 ЦПК України, суд, -
1. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50), код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111 заборгованість по кредитному договору №б/н від 28.11.2005 року в сумі 23305 (двадцять три тисячі триста п'ять) грн. 87 коп., з яких: 8336 грн. 64 коп. - заборгованість за кредитом; 13383 грн. 24 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1085 грн. 99 коп. - штраф (процентна частина).
2. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50), код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №64993919400001 судові витрати по справі (судовий збір) - 233 грн. 06 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 20.05.2013 року.
Суддя