Справа № 473/1394/13-ц
іменем України
"21" травня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючої судді Ротар М.М., при секретарі Фінько О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
04 квітня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій вказала , що 12 березня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Обухівського районного управління юстиції Київської області, було зареєстровано шлюб між нею та відповідачем, актовий запис №37. Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведеться. Причиною розпаду сім'ї є те, що сторони виявилися різними людьми зі своєрідними характерами, через що між ними постійно виникали сварки та непорозуміння, відсутні почуття поваги та любові, відсутні нормальні відносини. В зв'язку з цим позивач просив суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, зазначаючи при цьому що їх шлюб розпався остаточно та примирення між ними неможливо.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Дослідивши інші докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких причин.
Відповідно до ст.. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби взаємодопомоги, що передбачено ст..55 СК України.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ст..56 СК України).
Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України, суд, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
В судовому засіданні було встановлено, що 12 березня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Обухівського районного управління юстиції Київської області, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №37 (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1). Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2).
Сторони проживають окремо з березня 2011 року, спільне господарство не ведуть, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти цього.
За такого, враховуючи характер відносин, що склалися між сторонами, відсутність взаєморозуміння між ними, суд вважає, що збереження шлюбу є неможливим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстровано 12 березня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Обухівського районного управління юстиції Київської області, актовий запис №37 - розірвати.
Після набрання рішенням суду законної сили присвоїти прізвища: позивачу -ОСОБА_1, відповідачу - ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: підпис М.М. Ротар
З оригіналом згідно:суддя