Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 травня 2013 р. Справа № 805/5359/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 579,33 гривень,
18 квітня 2013 року позивач, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, про стягнення заборгованості з єдиного податку за період з 20 травня по 20 грудня 2012 року у сумі 579 гривень 33 копійки. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку на суму 579,33 гривень, яка виникла внаслідок несплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання згідно «Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування». Посилаючись на статтю 67 Конституції України, статті 14, 16, 19-1, 20, 41, 57, 59, 87 Податкового кодексу України, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку у сумі 579,33 гривень.
Представник позивача у судове засідання не прибула, про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, через канцелярію суду надала клопотання про розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.
Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, тому справа відповідно до вимог частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.
9 жовтня 2006 року Державним реєстратором Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців була проведена державна реєстрація фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, номер запису 2 274 000 0000 012944, іпн. НОМЕР_1 (а.с. 17).
20 січня 2012 року відповідачем подана «Заява про застосування спрощеної системи оподаткування з 1 січня 2012 року». Згідно якої відповідачем обрана ставку єдиного податку для першої групи платників єдиного податку по категорії перукарські послуги (а.с. 4-5).
27 грудня 2011 року рішенням Маріупольської міської ради № 6/15-1495 «Про затвердження ставок єдиного податку для фізичних осіб - підприємців в м. Маріуполі і визнання втратившими силу рішення міської ради від 29.03.2011 №6/6-343, 29.03.2011 №6/6-344» ставка єдиного податку для першої групи платників єдиного податку обравших категорію перукарські послуги була встановлена у розмірі 7,5 відсотків від мінімальної заробітної плати (а.с. 7-8).
За даними зворотного боку облікової картки платника податків за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку за період з 20 травня по 20 грудня 2012 року в сумі 579,33 гривень. Дана сума заборгованості складається з недоїмки зі сплати єдиного податку у сумі 579,33 гривень (а.с. 12-14).
Сума заборгованості відповідача підтверджується розрахунком суми боргу, згідно якого недоїмка в сумі 579,33 гривень не сплачена станом на 20.03.2013 (а.с. 9).
15 січня 2013 року позивачем винесена податкова вимога форми «Ф» №8 про сплату податкового боргу у сумі 579,33 гривень (а.с. 10).
16 січня 2013 року податкова вимога форми «Ф» №8 від 15.01.2013 була надіслана відповідачу, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 11).
При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України (далі за текстом «ПК України») органи державної податкової служби, зокрема, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із поданням про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 293.1. статті 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до пункту 293.2. статті 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати у відповідності до пункту 293.2. статті 293 ПК України.
Пунктом 295.1 статті 295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до підпункту 59.3 статті 59 цього ж Кодексу визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Підпунктом 59.4 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт 59.5 статті 59 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 87.2. статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 87.11. статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Таким чином, враховуючи наявність у відповідача податкового боргу з єдиного податку за період з 20 травня по 20 грудня 2012 року у сумі 579,33 гривень, підтвердженого дослідженими в судовому засіданні доказами, та закінченням шістдесятиденного строку з дня надіслання відповідачу податкової вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання розподілу судових витрат вирішити у відповідності до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: 87503, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку за період з 20 травня по 20 грудня 2012 року у сумі 579 (п'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 33 копійки.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Циганенко А.І.