Справа № 357/3426/13-ц
2/357/1696/13
Категорія 46
20 травня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Подрєзова Г. О. ,
при секретарі - Александрова А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу;ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу;
Позивач ОСОБА_1 надав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що між сторонами шлюб повністю розпався, сторони не підтримують шлюбних відносин.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі, а в судове засідання 20.05.2013року не з"явився, просив справу розглянути у його відсутність, позов підтримав.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала повністю, проти розірвання шлюбу, мотивів його розірвання не заперечувала.
Заслухавши пояснення відповідачки, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.
Як встановлено в судовому засіданні шлюб між сторонами був зареєстрований 11.08.1990року в Відділі РАЦС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області , актовий запис № 1215.
Від шлюбу у сторін неповнолітніх дітей не має.
Дані обставини повністю підтверджуються поясненнями позивача, відповідача, наданими копією свідоцтва про шлюб, не заперечував відповідач.
Також, судом встановлено, що сторони повністю припинили шлюбні відносини, між ними існують неприязнені відносини.
Також судом встановлено, що сторони не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, разом не проживають більше 12-ти років.
Також суд, виходить з того, що оскільки сторони повністю припинили спільне життя, не підтримують сімейних відносин, сторони прийшли до згоди щодо розірвання шлюбу, оскільки вважають його формальним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ст..110 Сімейного Кодексу України право на пред"явлення позову про розірвання шлюбу належить одному з подружжя.
Згідно до ст..112 Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Також у відповідності до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв"язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. В даному випадку прізвище відповідачки змінилося, вона заявила клопотання про залишення її прізвища : " ОСОБА_2".
Керуючись ст..ст.. 15, 60, 79, 110,174, 212 - 215, 223 ЦПК України, ст. ст.. 110-113, 115 Сімейного Кодексу України, суд-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 11.08.1990року в Відділі РАЦС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області , актовий запис № 1215 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідачки залишити " ОСОБА_2 ".
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Г. О. Подрєзова