Справа № 404/4260/13-к
Номер провадження 1-кп/404/239/13
підготовчого судового засідання
20 травня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді Поступайла В.В.,
при секретарі Теніченко О.І.,
за участю прокурора Лебедєвої Р.С.,
потерпілого ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши під час відкритого підготовчого судового засідання у м. Кіровограді обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120060002355 від 14.04.2013 року, про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого оператором ТОВ «Круп'яний дім», не одруженого, проживаючого згідно з обвинувальним актом по АДРЕСА_1,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_2,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
29.04.2013 року до Кіровського районного суду м. Кіровограда надійшов складений у вказаному кримінальному провадженні старшим слідчим СВ Кіровського ВМ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області Домніним О.В. обвинувальний акт, який затверджений старшим прокурором прокуратури Кіровського району м. Кіровограда Лебедєвою Р.С. та ухвалою суду від 30.04.2013 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.
Під час підготовчого судового засідання прокурор висловив переконання у наявності підстав до призначення судового розгляду на підставі означеного обвинувального акта, зазначивши про відсутність підстав до прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, зазначивши, що оскільки він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України його слід повернути прокурору для їх виконання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, суд встановив, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а тому згідно з положеннями п.3 ч.3 ст.314 КПК України підлягає поверненню прокурору, виходячи із наступного.
Насамперед, відповідно до вимог п.9 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості про дату та місце його складання та затвердження.
У порушення вказаних обов'язкових вимог у обвинувальному акті у вказаному кримінальному провадженні у графах «обвинувальний акт складено» та «обвинувальний акт затверджено» не вказано дати вчинення вказаних дій слідчим і прокурором (а.с.3). При цьому, якщо висновок про дату затвердження обвинувального акту можна зробити з аркушу 1, де у графі затверджую прокурор зазначив 24 квітня 2013 року, то встановити дату його складання неможливо, оскільки в ньому ще вказано, що 24.04.2013 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру, але будь-які інші відомості відсутні.
Крім цього, відомості вказані прокурором у графі затверджую щодо дати вчинення цієї дії суттєво та очевидно суперечать реєстру матеріалів досудового розслідування, згідно з яким 25.04.2013 року потерпілому та підозрюваним ОСОБА_3, ОСОБА_2 відкривалися матеріали досудового розслідування і вони ознайомлювалися з ними (а.с.4-5).
Таким чином при складанні та затвердженні обвинувального акту грубо порушено вимог вимоги §3 глави 24 КПК України (ст.ст.290, 291), згідно з якими повідомлення підозрюваним про завершення досудового розслідування і відкриття сторонам кримінального провадження має відбуватися до складення обвинувального акту, проте, у вказаному кримінальному провадженні обвинувальний акт затверджено 24.04.2013 року, а зазначені дії у кримінальному провадженні вчинені наступного дня 25.04.2013 року, а коли складено обвинувальний акт встановити взагалі неможливо.
Також, згідно із вимогами п.2 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості про місце проживання кожного обвинуваченого. Натомість при складанні обвинувального акту у кримінальному провадженні цю вимогу порушено.
Так, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 проживає по АДРЕСА_1. За вказаною адресою обвинувачений викликався до суду та не з'явився, у зв'язку із чим 13.05.2013 року підготовче судове засідання було відкладено та постановлено ухвалу про здійснення приводу обвинуваченого за вказаним місцем проживання. На виконання ухвали суду дільничним інспектором міліції Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області надано до суду рапорт, згідно з яким вказана адреса є неповною, оскільки як вбачається з рапорту будинок АДРЕСА_1 містить квартири. Крім цього, з рапорту встановлено, що ОСОБА_3 за вказаною адресою не проживає. Будь-які відомості про те, що вказаний обвинувачений проживав там раніше в рапорті також не зазначено.
Таким чином, при складанні обвинувального акту порушено вимоги п.2 ч.2 ст.291 КПК України, які унеможливлюють судовий розгляд на підставі обвинувального акту, оскільки суд позбавлений можливості викликати у встановлений законом спосіб до суду обвинуваченого ОСОБА_3, місце проживання якого в обвинувальному акті з самого початку вказано неправильно навіть виходячи з того, що не вказано квартиру, де він за твердженням слідства проживав.
Відсутність раніше зазначених відомостей в обвинувальному акті щодо дати його складання та затвердження, місця проживання обвинуваченого ОСОБА_3, крім того, що прямо порушує вимоги пунктів 3, 9 ч.2 ст.291 КПК України, ще й порушує права потерпілого і обвинуваченого, унеможливлює суду здійснити належну правову процедуру, що є одним із завдань кримінального судочинства (ст.2 КПК України), оскільки суд навіть належно не може викликати обвинуваченого до суду, з'ясувати чи у встановленому законом порядку складений обвинувальний акт після виконання усіх передбачених вимог, у тому числі відкриття матеріалів досудового розслідування сторонам.
Крім того, обвинувальний акт у кримінальному провадженні не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, оскільки він має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими щодо кожного з обвинувачених.
Так, згідно з обвинувальним актом досудовим розслідування встановлено, що 14.04.2013 року близько 10 год. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_6, проходячи по АДРЕСА_3 побачили металеву хвіртку з рамою та в цей час у них виник умисел на таємне викрадення вказаної металевої хвіртки. Впевневшись, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає та скориставшись тим, що речі знаходяться без догляду власника, діючи умисно та цілеспрямовано із корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, ОСОБА_3 з ОСОБА_6 через отвір в паркані проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_3 та таємно викрали металеву хвіртку з рамою вартістю 175 грн. 20 коп. Після чого ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_1 матеріальної шкоди на суму 175 грн. 20 коп. Таким чином ОСОБА_3 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, а ОСОБА_2 - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.
Таке формулювання обвинувачення грубо порушує право на захист від нього, є незрозумілим, суперечить раніше зазначеним вимогам закону, не містить усіх обставин, які підлягають доказуванню, оскільки:
- обвинувачення ОСОБА_2 крім того, що в нього виник умисел на таємне викрадення хвіртки з території домоволодіння та того, що він з місця скоєння злочину з ОСОБА_3 і ОСОБА_6 зник та вони розпорядилися викраденим на власний розсуд, не містить жодної обставини вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (будь-якої дії на виконання об'єктивної сторони злочину). При цьому, у обвинувальному акті немає жодного посилання на мотиви дій ОСОБА_2;
- у обвинувальному акті не викладено у чому полягала попередня змова ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вчинення злочину, зміст домовленостей між ними та ОСОБА_6 Крім всього, у фактичних обставинах взагалі не зазначено про наявність спільних домовленостей між обвинуваченими на вчинення кримінального правопорушення, а вказано лише про те, що в них виник умисел на вчинення крадіжки.
Наведене є важливим, оскільки зазначені обставини підлягають обов'язковому доказуванню у кримінальному провадженні, є предметом судового розгляду, а тому їх відсутність унеможливлює здійснення захисту обвинуваченими та належний судовий розгляд.
Таким чином, у підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт, а також долучений до нього додаток - реєстр матеріалів досудового розслідування, не відповідають вимогам КПК України, а тому на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.3 ст.314, ст.ст. 369-372, 392 КПК України, суд,
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120060002355 від 14.04.2013 року, про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повернути старшому прокурору прокуратури Кіровського району м. Кіровограда Лебедєвій Р.С. для усунення зазначених порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда протягом 7 днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда В.В. Поступайло