Справа № 219/1038/2013-к 1-кп/219/58/2013
17.05.2013 Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого cудді Воробйової І.В
при секретарі Черкай С.М.
за участю прокурора Мирошниченко І.Г.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську матеріали кримінального провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Попасна Луганської області, українця, громадянина України, жонатого, працює машиністом - бульдозеристом ТОВ «Ремондис Артемівськ», жонатого, раніше не судимого, мешкає в АДРЕСА_1 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-
12 жовтня 2012 року приблизно о 9 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2, керуючи технічно справним трактором гусеничним Т-170 реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ «Ремондіс Артемівськ» здійснював планування полігону твердих побутових відходів ТОВ «Ремондіс Артемівськ» у м. Артемівську Донецької області. Під час планування полігону, рухаючись заднім ходом, ОСОБА_2, діючи необережно - проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, діючи в порушення вимог п.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; також під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху та для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб», маючи об'єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою, перед зміною напрямку руху (рухаючись заднім ходом) не впевнився в тому, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 В наслідок наїзду потерпіла ОСОБА_4 отримала численні переломи кісток своду і основи черепа, кісток лицьового скелета і розмізкування речовини головного мозку. Від отриманих травм ОСОБА_4 померла на місці .
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 19 від 16.01.2013 року водій трактора гусеничного Т-170 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідність до вимог п.п. 10.1,10.9 Правил дорожнього руху відповідно до яких перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху.
В даній дорожній ситуації водій ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді і його дії знаходяться у прямому причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною подією, яка настала.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю і пояснив, що він працює машиністом-бульдозеристом в ТОВ «Ремондіс Артемівськ». 12 жовтня 2012 року о 8 годині він заступив на роботу, отримав наряд та направився на полігон твердих побутових відходів для виконання завдання - планування полігону шляхом звільнення його від твердих побутових відходів Приблизно о 8 годині 20 хвилин він разом з робочим полігону ОСОБА_5 прибули на полігон. Він сів в гусеничний трактор Т-170 реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився в технічно справному стані. Після цього він, керуючи трактором, став рухатись в напрямку обриву, оскільки йому необхідно було скинути сміття до обриву. ОСОБА_5 йшов попереду, він їхав за ним. Біля місця виконання робіт він побачив невідомих людей, яких ОСОБА_5 прогнав. Невідомі люди на території звалища знаходяться досить часто, оскільки територія нічим не огороджена. Потім він побачив людей, які знаходились прямо по ходу його руху. Він почав подавати звукові сигнали, після чого люди розбіглися. Оскільки по ходу руху людей не було, він опустив ковша трактора та став рухатися вперед, при цьому він приблизно в 10 м від задньої частини трактора побачив невідомого чоловіка, який стояв та дивився на трактор, більш нікого в полі його зору не було. Він почав рух назад з піднятим ковшем. Раптово для нього невідомий чоловік став махати руками та кричати. Він зупинив трактор; чоловік показав йому рухами, що необхідно проїхати вперед. Він проїхав вперед приблизно 1,5м та зупинив трактор, вийшов з нього, та побачив, що позаду трактору лежить жінка і зрозумів, що він здійснив на неї наїзд. Він попросив прохання у потерпілої ОСОБА_4, сестри загиблої і вона його простила. Просив суд звернути увагу на те, що він на протязі всього свого життя працює водієм, це його основна та єдина професія, завдяки якої він заробляє на життя. Гроші, які він отримує як водій, є основним джерелом існування для нього. Зазначив, що раніше він ніколи, як водій, не порушував правила дорожнього руху і не притягався ні до адміністративної ні до кримінальної відповідальності. Також зазначив, що в наступному році він повинен піти на пенсію. У скоєному щиро кається.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснила, що загибла ОСОБА_4 її рідна сестра. Характеризує сестру як жінку, яка ніде не працювала, зловживала спиртними напоями, бродяжила. Про те, при яких обставина загинула її сестра, їй відомо від працівників міліції. Обвинувачений попросив у неї пробачення і вона його пробачила. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має та просить суд ОСОБА_2 суворо не карати та не позбавляти волі.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
При встановлених обставинах суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового слідства за ст.286 ч. 2 КК України кваліфіковані вірно. Вина обвинуваченого ОСОБА_2 в порушенні правил безпеки дорожнього руху як особи, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_4, повністю доведена. Допущені ОСОБА_2 порушення правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом перебувають у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою внаслідок якої загинула ОСОБА_4
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, те, що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, працює і за місцем роботи характеризується позитивно, те, що він, вперше скоїв не умисний злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, в скоєнні якого щиро розкаюється; активно сприяв розкриттю злочину, враховуючи думку потерпілої ОСОБА_3, яка просила суд призначити ОСОБА_2 покарання, не пов'язане з позбавленням волі; його поважний вік. Суд, враховуючи всі вказані обставини і дані про особу в сукупності, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства і йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним та достатнім для його виправлення, співрозмірним скоєному .
Суд, враховуючи те, що ОСОБА_2 за професією водій, те, що він як на протязі всієї трудової діяльності так і на теперішній час працює водієм; те, що він раніше не притягався ні до адміністративної ні до кримінальної відповідальності за порушення правил дорожнього руху; крім того вперше скоїв кримінальне правопорушення; позитивно характеризується за місцем роботи, те, що керування транспортними засобами є його єдиним джерелом існування, тому суд вважає за можливим не застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_2 додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_2 слід стягнути судові витрати на оплату послуг експерта в розмірі 2800 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 84, 100, 342-374 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та покарати його за вказаним законом до чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами .
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк в два роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в закону силу залишити підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 2800 грн. 20 коп.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 діб з дня його проголошення.
Судья: І. В.Воробйова