8.1.5
Іменем України
16 травня 2013 року Справа № 812/4202/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Лагутіна А. А.,
при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.,
за участю:
представника позивача: Волкової Т.С. (довіреність № 13218/10 від 15.10.2012 року),
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Лутугінському районі Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 5218,20 грн.,
30 квітня 2013 року державна податкова інспекція у Лутугінському районі Луганської області Державної податкової служби (далі - Позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 5218,20 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на таке.
Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п.п. 168.4.3. п. 168.4 ст. 168 ПК України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу. Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оскільки добровільно відповідач не сплатив заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму боргу в судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, місце і час судового засідання повідомлявся належним чином (аркуш справи 23). У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Лутугінському районі Луганської області Державної податкової служби як платник окремого податку, а саме орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (аркуш справи 6).
У зв'язку з несплатою грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки відповідач станом на 25.04.2013 року має податкову заборгованість в загальній сумі 5218,20 грн., з яких 3416,84 грн. - сума податкового зобов'язання визначена платником самостійно, згідно податкової декларації від 16.02.2012 року № 1137 та податкової декларації від 19.02.2013 року № 1300000699, 1095,39 грн. - штрафні санкції згідно винесених податкових повідомлень-рішень № 0008851701 від 01.08.2012 року на суму 459,95 грн. (граничний термін сплати - 10.08.2012 року) про нарахування штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання та № 0000551701 від 16.01.2013 року на суму 635,44 грн. (граничний термін сплати - 14.02.2013 року) про нарахування штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання, відповідно до ст. 126 ПК України, 705,96 грн. - пеня нарахована за несвоєчасне погашення податкового зобов'язання відповідно до ст. 129 ПКУ (аркуші справи 8-9, 11-14).
З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України), яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків - відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу з орендної плати за землю, виник до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати як норми раніше діючого законодавства так і норми діючого ПК України.
Відповідно до п. 87.11. ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є однією з форм справляння плати за землю. Плата за землю відповідно до ПК України є загальнодержавним податком.
Відповідно до п.п. 168.4.3. п. 168.4 ст. 168 ПК України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.
Відповідно до п.п. 14.1.175 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків задаткового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне врахування.
Згідно п.87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків.
Згідно п.102.4 ст. 102 Податкового кодексу України якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» N 2535-XII від 03.07.1992 року (далі - Закон № 2535) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Відповідно до п. 5 Закону № 2535, об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Абзац 3 ст. 14 Закону № 2535 визначає, що нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Підпунктом 5.3.1. п. 5.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III від 21.12.2000 року (далі - Закон № 2181) визначено, що, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Відповідно до абз. 3 ст. 17 Закону № 2535, земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.
Підпунктом 5.3.3. п. 5.3 Закону № 2181 закріплено, якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.
Згідно абз. 2, 4 п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Позивачем, відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, відповідачу направлені перша та друга податкові вимоги від 03.04.2010 року № 1/110 та від 07.07.2010 року № 111 відповідно (аркуші справи 16, 17).
Крім того, позивачем у відношенні відповідача винесено податкове повідомлення-рішення № 0008851701 від 01.08.2012 року на суму 459,95 грн. (граничний термін сплати - 10.08.2012 року) про нарахування штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання та податкове повідомлення-рішення № 0000551701 від 16.01.2013 року на суму 635,44 грн. (граничний термін сплати - 14.02.2013 року) про нарахування штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання, відповідно до ст. 126 ПК України (аркуші справи 13, 14).
Відповідно до ст. 126 ПК України, пеня нарахована відповідачу за несвоєчасне погашення суми податкового зобов'язання склала 705,96 грн.
Оскільки відповідачем податкові повідомлення-рішення, вимоги про сплату боргу не було оскаржено, позовні вимоги документально обґрунтовані, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги державної податкової інспекції у Лутугінському районі Луганської області Державної податкової служби та стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 5218,20 грн.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги державної податкової інспекції у Лутугінському районі Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 5218,20 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету Георгіївської селищної ради Лутугінського району податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 5218,20 грн. (п'ять тисяч двісті вісімнадцять гривень двадцять копійок), з рахунків у банках, які обслуговують фізичну особу-підприємця ОСОБА_2.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 20 травня 2013 року.
Суддя А.А. Лагутін