07 травня 2013 року Справа № 823/1216/13-а
13 год. 40 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гаращенка В.В.,
при секретарі - Савости С.В.
за участю
представників позивача: Клунок О.М. - в особі директора, Оберемка І.І. - за довіреністю;
представників відповідача: Перегона І.К., Науменка В.В., Олійника В.В. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інкубаторно-птахівниче підприємство» до відділу ветеринарної міліції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання припису протиправним та його скасування,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкубаторно-птахівниче підприємство» звернулось до суду з адміністративним позовом до відділу ветеринарної міліції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання припису від 28 березня 2013 року №3 протиправним та його скасування.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати припис від 28 березня 2013 року №3, виданого інспекторами відділу ветеринарної міліції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області майорами міліції Перегоном І.К., Науменком В.В. та Олійником Б.В.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити, надавши докази в спростування відомостей, викладених в акті обстеження.
Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, пояснивши, що в сукупності виявлених порушень ветеринарно-санітарних правил інспекторами відділу ветеринарної міліції правомірно винесено припис про призупинення роботи інкубатора та заборони реалізації молодняка від яєць, а тому підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкубаторно-птахівниче підприємство» зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 21363356.
З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відділу ветеринарної міліції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області проведено 28.03.2012 року ветеринарно-санітарне обстеження ТОВ «Інкубаторно-птахівниче підприємство», про що складено відповідний акт.
Під час перевірки інспекторами встановлено, що територія інкубатора огороджена, має два в'їзди, типові дезбар'єри відсутні; відомості про вивезення відходів на Тальнівський ветсанутильзавод згідно договору - відсутні; при вході в яйце-склад, інкубатор, сортувальну кімнату, приміщення для ветеринарних обробок - обладнано примітивними дезкилимками; відсутній ветеринарно-санітарний паспорт; медичні огляди працівників позивача у 2012-2013 роках не проводились; завезене інкубаційне яйце в кількості 14400 шт. з міста Звенигородка Черкаської області здійснено без належного ветеринарного свідоцтва.
Враховуючи викладені результати обстеження, 28 березня 2013 року інспекторами ВВМ УМВС України в Черкаській області винесено припис №3 та приписано:
1) призупинити роботу ТОВ «Інкубаторно-птахівниче підприємство», терміном - до усунення вищевикладених недоліків «Ветеринарно-санітарних правил для птахівничих господарств і вимог до їх проектування»;
2) категорично забороняється реалізація молодняка птиці від яєць в кількості 4390 шт. індичих та 43200 шт. курячих, терміном до проведення всіх відповідних досліджень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон №877)
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 877 виключно законами встановлюються повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, а також визначається вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
За змістом термінів визначених ст. 1 Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25 червня 1992 року №2498-XII (далі - Закон №2498):
- державний ветеринарно-санітарний контроль - функції, що виконуються державними інспекторами ветеринарної медицини та/або уповноваженими лікарями ветеринарної медицини і полягають у постійному забезпеченні виконання встановлених чинним законодавством ветеринарно-санітарних заходів та технічних регламентів;
- державний ветеринарно-санітарний нагляд - функції, що виконуються державними інспекторами ветеринарної медицини та/або уповноваженими лікарями ветеринарної медицини і полягають у періодичній перевірці дотримання вимог чинного законодавства в галузі ветеринарної медицини;
- державний інспектор ветеринарної медицини - лікар ветеринарної медицини, який працює в державній службі ветеринарної медицини або уповноважений Департаментом, або у разі якщо це лікар іноземної країни, - її ветеринарною адміністрацією, на здійснення інспектування товарів, потужностей (об'єктів), засобів ветеринарної медицини та супутніх об'єктів з метою захисту здоров'я людей та/або здоров'я тварин і за необхідності - сертифікації їх ветеринарно-санітарного стану згідно з вимогами відповідних міжнародних організацій та здійснення інших функцій державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.
Як зазначено в ч. 1 ст. 12 Закону №2498 державними інспекторами ветеринарної медицини здійснюється державний ветеринарно-санітарний нагляд.
Згідно пп. 1, 4, 5, 10 ч. 1 ст. 13 Закону №2498 державні інспектори ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, мають право, зокрема, обмежувати, забороняти або припиняти відповідно до законодавства господарську діяльність юридичних або фізичних осіб у разі порушення ними ветеринарно-санітарних заходів, встановлених законодавством, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та/або здоров'ю людей і тварин.
За змістом ст. 1 Закону №2498 термін ветеринарно-санітарні заходи - будь-які заходи, у тому числі на виконання законів, постанов, інших нормативно-правових актів, зводів правил, вимог та процедур, включаючи, зокрема, протиепізоотичні заходи, визначення критеріїв кінцевого продукту, методів переробки та виробництва, процедур тестування, інспектування, сертифікації та ухвалення, карантинні заходи, включаючи відповідні вимоги, пов'язані з транспортуванням об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, на виконання положення щодо відповідних статистичних методів, процедур відбору зразків та методів оцінки ризику хвороби тварин, що застосовуються для:
а) захисту життя і здоров'я тварин від ризиків, що виникають у результаті занесення, укорінення чи поширення хвороб тварин, організмів, які переносять хвороби, а також хвороботворних організмів;
б) захисту життя і здоров'я людей або тварин від ризиків, що виникають від забруднюючих речовин, токсинів або хвороботворних організмів, які містяться у продуктах тваринного походження чи кормах;
в) захисту життя і здоров'я людей від ризиків, що виникають у результаті хвороб, які переносяться тваринами або продукцією, що виробляється з них.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 підрозділ ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Міністерства внутрішніх справ України та відповідні підрозділи його управлінь та відділів утворюються для надання практичної допомоги державним органам ветеринарної медицини в організації та здійсненні контролю і нагляду за виконанням вимог ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин і комплектуються виключно лікарями ветеринарної медицини, які за посадами є державними інспекторами ветеринарної медицини.
Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 16 «Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №395, працівники підрозділів ветеринарної міліції мають право видавати приписи щодо здійснення обов'язкових для виконання ветеринарно-санітарних заходів, обмеження, заборони або припинення відповідно до законодавства господарської діяльності (у тому числі такої, яка провадиться на підставі експлуатаційного дозволу) підприємств, установ та організацій усіх форм власності та фізичних осіб у разі порушення ними вимог законодавства з питань ветеринарної медицини, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та здоров'ю людей і тварин.
Таким чином, посадові особи відділу ветеринарної міліції надають практичну допомогу в організації та здійсненні контролю і нагляду щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб і не зобов'язанні, а лише мають право видавати приписи щодо обмеження господарської діяльності у разі порушення вимог законодавства з питань ветеринарної медицини, проте лише у разі, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та здоров'ю людей і тварин.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону №877 зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника.
В силу ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
В свою чергу, відповідачем не надано жодного доказу, що виявлені порушення ветеринарно-санітарних правил породжують ризики безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей і тварин. Ні в акті обстеження ні в оскарженому приписі не зазначено, що наслідок виявлених порушень ветеринарно-санітарних правил передбачає обов'язкове зупинення роботи товариства та реалізації продукції, чи наявні у позивача інкубаційні яйця та птиця є носієм хвороб, або хоча б викликає підозру зараження, чи в будь-який інший спосіб може спричинити безпосередню загрозу життю та здоров'ю людей і тварин.
Ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких господарств і вимоги до їх проектування, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 3 липня 2001 року №53 (далі - Правила) визначено, що виробнича територія - територія з приміщеннями для отримання певного виду птахо продукції, та відповідно до п 3.3 Правил, усім особам, крім обслуговувального персоналу, що заходять на територію виробничої зони, категорично забороняється заходити у виробничі приміщення, контактувати з птицею і кормами.
Відповідачем не доведено суду, що під час проведення обстеження виявлено перебування сторонніх осіб на виробничій території позивача, як і не підтверджено реалізації добового молодняка населенню без будь-яких ветеринарних документів.
Частиною 2 ст. 71 КАС України закріплено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім того, суд звертає увагу, що категорична заборона реалізація молодняка птиці від яєць в кількості 4390 шт. індичих та 43200 шт. курячих не узгоджується зі змістом самого припису, в якому зазначається, що санітарний стан інкубаторів задовільний, щеплення курчат проти Ньюкаслської хвороби та інфекційного бронхіту проводиться в перший день після інкубації ветеринарним лікарем підприємства, про що робиться відповідний запис у журналі. Вакцина закуповуються у «СЛК Центрі» м. Черкаси та зберігається у діючому холодильнику. Яйце безпосередньо перед закладкою дезінфікується 0,1% розчину дезинфіктанту «Єкоцид».
З пояснень представників відповідача в судовому засіданні встановлено, що заборона на реалізацію молодняка виникла в зв'язку з відсутністю належного ветеринарного свідоцтва на інкубаційне яйце в кількості 14400 шт., проте суд зазначає, що сама заборона стосується реалізації всього наявного у позивача молодняка птиці, при цьому судом встановлено, що відповідне свідоцтво на інкубаційне яйце в кількості 14400 шт. надавалось під час обстеження, про що зазначено в акті та приписі, проте з поміткою видане з порушенням.
Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону №2498 право видачі міжнародних ветеринарних сертифікатів, ветеринарних свідоцтв, ветеринарних довідок, ветеринарних карток та/або ветеринарно-санітарних паспортів на тварин надається відповідним державним інспекторам ветеринарної медицини та уповноваженим лікарям ветеринарної медицини.
Виходячи з викладеного та принців чинного законодавства, суд зазначає, що особа, яка звертається до органів державної влади для отримання підтверджуваного документа, має бути впевнена в його належному оформленні, що в свою чергу є гарантією стабільності суспільних відносин в державі, отже позивач не може нести відповідальність якщо відповідне ветеринарне свідоцтво видане з порушеннями.
Також слід зазначити, що п. 10.10 Правил визначено, що при умові дотримання і виконання даних Правил та вимог, а також на основі даних Актів епізоотичного обстеження птахогосподарства державною службою ветеринарної медицини птахівництва видається Ветеринарно-санітарний паспорт птахогосподарства (додаток 5).
Отже, ветеринарно-санітарний паспорт не є дозвільним документам, а лише фіксує факт дотримання і виконання санітарних правил та вимог при обстеженні птахогосподарства державною службою ветеринарної медицини, при цьому припис №3 містить відомості, що 04.03.2013 року ветеринарне обстеження позивача проведено держаною службою ветеринарної медицини Черкаського району, за результатами якого недоліків не виявлено.
Виходячи з викладеного, припис №3 від 28.03.2013 не є вмотивованим в розумінні вимог ч. 5 ст. 4 Закону №877.
В силу ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, в судовому засіданні представниками позивачем надано докази в спростування фактів, викладених в акті обстеження, зокрема, позивачем надано висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, в якому зазначено, що «Килими дезінфекційні» відповідають вимогам діючого законодавства України, що в свою чергу спростовує зафіксовані працівниками відповідача відомостям в акті та припису від 28.03.2013 року №3.
Також на спростування відомостей, зафіксованих в акті та приписі відповідача від 28 березня 2013 року №3, позивачем надано суду ветеринарне свідоцтво ПП ОСОБА_7 на завезення інкубаційного яйця з м. Звенигородка; акти на проведення дезінфекції; супровідні про направлення від позивача до ДП «Тальнівський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод» для утилізації та переробки трупів вагою 300 кг. та 60 кг.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29 березня 2013 року, складеного ТОВ «Інкубаторно-птахівниче підприємство» та ДП «Тальнівський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод» про те, що на підставі договору утилізації №6 від 04.09.2012 року останнім утилізовано відходи тваринного походження (0,36 т.); заключний акт за результатами періодичного медичного обстеження працівників ТОВ «Інкубаторно-птахівниче підприємство» від 18.07.2012 року; договір надання послуг від 14.03.2013 року, укладеного між ФОП ОСОБА_7 та позивачем про надання послуг з інкубації яєць та підготовки до реалізації добового молодняка свійської птиці; акт приймання-передачі давальницької сировини (яйця інкубаційного в кількості 14400 шт.); звіт №68-87 про результати дослідження патологічного матеріалу; звіт про результати дослідження патологічного матеріалу №7162-7181/05-09 та лист управління ветеринарної медицини в Черкаському районі від 09.04.2013 року №93 про неможливість видачі «ветеринарно-санітарного паспорта птахогосподарства» по причині відсутності бланків ветеринарно-санітарних паспортів з ступенем захисту, порядковим номером та дублікатом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, у відповідності до викладених обставин, встановлених в судовому засіданні фактів та наведених норм чинних правових актів, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів обґрунтованості припису від 28.03.2013 року №3, а отже зазначений припис підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Припис відділу ветеринарної міліції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області №3 від 28.03.2013 року - скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інкубаторно-птахівниче підприємство» 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.05.2013 року.
Суддя В.В. Гаращенко