17 травня 2013 року Справа № 803/1040/13-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,
за участю представників позивача Собковського С.М.,
представника відповідача Сафарової О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси» до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси» (далі -ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси», позивач) звернулось з адміністративним позовом до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Ківерцівська МДПІ, відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000402200 та № 0000412200 від 22.04.2013 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що Ківерцівською МДПІ 19.03.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТзОВ «Будтек», за результатами якої складено акт № 208/2201/35184264 від 01.04.2013 року в якому зроблено висновок про заниження товариством податку на прибуток на загальну суму 20249,00 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 74667,00 грн. На вищевказаний акт 10.04.2013 року товариством було подано заперечення за № 586, яке залишено відповідачем без задоволення. За результатами перевірки Ківерцівською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000402200 від 22.04.2013 року про донарахування підприємству податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 74667,00 грн., та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1,00 грн., всього на загальну суму 74668,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000412200 від 22.04.2013 року про донарахування підприємству податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 20249,00грн.
Вважає дані податкові повідомлення нечинними, оскільки для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТзОВ «Будтек» товариством було надано документи: оборотно-сальдові відомості по рах. 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», , рах. 93 «Витрати на збут», рах. 151 «Капітальне будівництво», рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті», рах. 641 «Розрахунки по ПДВ», банківські виписки по руху коштів, платіжні доручення, прихідні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, договори згідно яких у періоді, який перевірявся товариством було отримано від ТзОВ «Будтек» послуги по виконанню будівельно-монтажних робіт.
Також зазначає, що між ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» та ТзОВ «Будтек» 01.03.2011 року було укладено договори підряду № 21 та № 22. Дані договори було скріплено печатками підприємств та підписані посадовими особами: директором ТзОВ «Будтек» - Медвідь С.В. та директором ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» - Синишиним В.М. Вважають, що висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області - начальника СТКЗР Білоцерківського MB при ГУ МВС України в Київській області майора міліції Майданік A.B. № 159 від 27.03.2012 року стосовно того, що підписи в звітних документах ТзОВ «Будтек» виконані не керівником, а іншою особою не стосується даних договорів підряду, а стосується лише звітних документів ТзОВ «Будтек», а не первинних бухгалтерських документів за цими договорами. Таким чином висновок податкового органу про те, що податкові накладні, видані ТзОВ «Будтек» на користь покупців за період з 01.06.2010 року по 30:04.2012 року не можуть брати участь у формуванні їх податкових кредитів в силу своєї юридичної недійсності, а самі по собі факт сплати коштів контрагентом не є безумовним підтвердженням того, що поставка послуг мала місце, є необґрунтованим та такими, що не відповідають дійсності.
Вказує на те, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами податкової перевірки, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені підприємствами при оформленні документів і що стосуються договорів, укладених між сторонами, не є основою для визнання правочинів нікчемними, враховуючи частину 2 статті 215 ЦК України, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.
Отже, висновки відповідача про те, що діяльність товариства не була спрямована на реальне настання правових наслідків за укладеними договорами підряду ґрунтується тільки на припущеннях, товариство не може нести будь-яку відповідальність за дії або бездіяльність контрагента, Крім того, «фіктивність» діяльності постачальників підприємства, яка не є доведеною податковим органом, не може бути підставою для висновку про нікчемність правочинів укладених з контрагентами.
Просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000402200 та № 0000412200 від 22.04.2013 року.
В судовому засіданні представник позивача уточнив заявлені позовні вимоги та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ківерцівської ОДПІ № 0000402200 та № 0000412200 від 22.04.2013 року. Уточненні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала, в наданих суду усних та письмових запереченнях посилається на те, що за результатами проведеної перевірки складено № 208/2201/35184264 від 01.04.2013 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п.14.1 ст.14, п.п.138.10.2., п.138.10 ст.138, п. 144.1 ст. 144, п. 201.10 ст.201, п.198.3 ст. 198, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого товариством занижено податок на прибуток в сумі 20249 грн., в тому числі: за 2 кв.2011 року - в сумі 15717 грн., 4 кв.2011 року - в сумі 974 грн., 1 кв.2012 року - в сумі 890 грн., 2 кв.2012 року - в сумі 889 грн., 3 кв.2012 року - в сумі 890 грн., 4 кв.2012 року - в сумі 889 грн.; та занижено податок на додану вартість на суму 74667 грн., в травні 2011 року в сумі 74667 грн. При проведенні перевірки був взятий до уваги акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 341/22-507/32914398 від 14.06.2012 року про проведення позапланової невинної документальної перевірки ТзОВ «Будтек» за період з 01.06.2010 року по 30.04.2012 року. В ході перевірки не встановлено місце знаходження даного товариства. Крім того, у ТзОВ «Будтек» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, вищезазначені угоди мають ознаки нікчемності. Підписи, проставлені на документах ТзОВ «Будтек» директором Медвідь С.В., відповідно до експертного висновку №159 від 27.03.2012 року визнано як такі, що виконані іншою особою, таким чином податкові накладні, видані ТзОВ «Будтек» на користь покупців за період з 01.06.2010 року по 30:04.2012 року не можуть брати участь у формуванні їх податкових кредитів в силу своєї юридичної недійсності. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси», є юридичною особою, перебуває на обліку як платник податків в Ківерцівській МДПІ з 15.06.2007 року за № 1249 (а.с.28), зареєстроване платником ПДВ, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 21.06.2007 року № 100008189 (а.с.27). З довідки ЄДРПОУ № 647779 до видів діяльності позивача відноситься, зокрема, оптова та роздрібна торгівля напоями та тютюновими виробами (а.с.29).
19.03.2013 року Ківерцівською МДПІ Волинської області ДПС, на підставі пункту 75.1 ст. 75, підпункту 78.1.1., пункту 78.1 статті 78 ПК України, проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТзОВ «Будтек» про що складено акт № 208/2201/35184264 від 01.04.2013 року (а.с. 39-50).
Перевіркою, зокрема, встановлено, що за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року позивачем проведено по обліку придбання робіт/послуг від ТзОВ «Будтек» відповідно до прихідних накладних та податкових накладних на загальну суму 448000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 74666,67 грн. а саме: згідно акту приймання виконаних робіт № 22 за травень 2011 року по податковій накладній № 22 від 31.05.2011 року отримано будівельно-монтажні роботи згідно договору на суму 82000,00 грн., в т.ч. ПДВ 13666,67 грн. Згідно акту приймання виконаних робіт № 22 за травень 2011 року по податковій накладній № 26 від 31.05.2011 року отримано будівельно-монтажні роботи згідно договору на суму 366000,00 грн., в т.ч. ПДВ 61000,00 грн. Податок по вищевказаним податкових накладних включено до податкового кредиту в реєстр отриманих податкових накладних за травень 2011 року та в декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року.
На адресу Ківерцівської МДПІ Волинської області ДПС надійшов акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 14.06.2012 року № 341/22-597/32914398 перевірки ТзОВ «Будтек», щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків з якими сформовані податкові зобов'язання за період з 01.06.2010 року по 30.04.2012 року . В ході перевірки встановлено, що згідно довідки Ф-2 ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 09.02.2012 року місцезнаходження ТзОВ «Будтек» не встановлено. Висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області - начальника СТКЗР Білоцерківського MB при ГУ МВС України в Київській області майора міліції Майданік A.B. № 159 від 27.03.2012 року встановлено, що в звітних документах ТОВ «Будтек» підписані виконані не керівником, а іншою особою.
Відповідачем в акті зроблено висновок, про відсутність у ТзОВ «Будтек» необхідних умов для ведення господарської діяльності, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, вищезазначені угоди мають ознаки нікчемності, та оскільки підписи, проставлені на документах ТзОВ «Будтек» директором Медвідь С.В., згідно висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістчного центру ГУ МВС України в Київській області - начальника СТКЗР Білоцерківського MB при ГУ МВС України в Київській області майора міліції Майданік A.B. №159 від 27.03.2012 року визнано як такі, що виконані іншою особою податкові накладні видані ТзОВ «Будтек» на користь покупців за період з 01.06.2010 року по 30:04.2012 року не можуть брати участь у формуванні їх податкових кредитів в силу своєї юридичної недійсності.
Вказаним актом Ківерцівською МДПІ були встановлені порушення позивачем:
- п.п. 14.1.27, п.14.1 ст.14, п.п.138.10.2., п.138.10 ст.138, п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем завищено валові витрати всього в сумі 20249,00 грн., в тому числі за 2 кв. 2011 року - в сумі 15717,00 грн., 4 кв.2011 року - в сумі 974,00 грн., 1 кв.2012 року - в сумі 890,00 грн., 2 кв.2012 року - в сумі 889,00 грн., 3 кв.2012 року - в сумі 890,00 грн., 4кв.2012 року - в сумі 889,00 грн.
- п.п. 14.1.181 ст. 14, п. 201.10 ст.201, п.198.3 ст. 198, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 74667,00 грн., в тому числі в травні 2011 року в сумі 74667,00 грн.
Не погоджуючись з актом перевірки ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» направило 10.04.2013 року свої заперечення на адресу Ківерцівської МДПІ, де зазначило свою незгоду з висновками викладеними в акті перевірки, однак 07.04.2012 року отримали лист від відповідача про залишення поданого заперечення без задоволення.
На підставі акту перевірки № 208/2201/35184264 від 01.04.2013 року Ківерцівською МДПІ 22.04.2013 року прийняті такі податкові повідомлення-рішення:
- № 0000402200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 74668,00 грн., в т.ч. за основним платежем 74667,00 грн.,та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1,00 грн. (а.с. 12);
- № 0000412200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 20249,00 грн. (а.с. 13).
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.
Згідно з частиною першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.
Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).
Згідно підпункту 138.10.2 пункту 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).
Відповідно до пункту 144.1 ст. 144 ПК України амортизації підлягають: витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Ківерцівської МДПІ Волинської області ДПС, судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій з ТзОВ «Будтек», за якими позивачем сформовані валові витрати та податковий кредит, належного оформлення первинних документів.
Відповідно до договорів оренди нежитлового приміщення від 19.04.2011 року (а.с.58-61) та актів приймання-передачі від 06.03.2012 року (а.с.62-64), вбачається, що ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» взяло в МПП «Нептун» та ТзОВ «Марія» у строкове платне користування до 01.04.2014 року нежилі приміщення за адресою м. Ковель, провулок Ватутіна,5, загальною площею 1183,6 кв.м., загальною площею 145,7 кв.м., в тому числі 37,6 кв.м. для здійснення торгівельної діяльності.
Згідно пункту 2.3.3 вищевказаних договорів орендар має право проводити за свій рахунок капітальний ремонт об'єкта у розумний строк.
З матеріалів справи слідує, що 01.03.2011 року між ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси», (замовник) та ТзОВ «Будтек», (підрядник) було укладено договори підряду № 21 та № 22 (а.с.14-17, 19-22). Згідно умов договорів, предметом договорів є те, що замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних та інших робіт з капітального ремонту офісного приміщення 1 і 2 поверхи, та складські приміщення загальною площею 1183 м.кв., розташованих в м. Ковелі, провулок Ватутіна,5. Договірна ціна робіт визначена на основі кошторису, що є невід'ємною частиною договорів і складає 131000,00 грн., та 37000,00 грн. Договори скріплено печатками підприємств та підписано посадовими особами: директором ТзОВ «Будтек» - Медвідь С.В. та директором ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» - Синишиним В.М.».
Господарські операції за вказаними договорами підряду оформлені такими первинними документами: податковими накладними від 31.05.2011 року № 22 (а.с.18), № 26 (а.с.23), на загальну суму 448000,00 грн., в т.ч. ПДВ-74666,67 грн.
Як вбачається із даних податкових накладних вони містять реквізити про назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; підставу господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення від постачальника та від отримувача.
На думку суду, вказані накладні оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктом 2.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року.
Виконані ТзОВ «Будтек» будівельно-монтажні роботи підтверджені довідками про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат за травень 2011 року (а.с. 79-80), актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 року (а.с.65-78), локальними кошторисами № 2-1-1 (а.с.81-94), підсумковими відомостями ресурсів (а.с.95-101), договірними цінами (а.с.102-103), дефективними актами (а.с.104-106).
Фактичність виконання господарської операції між ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» та ТзОВ «Будтек» також свідчать платіжні доручення № 2483 від 08.08.2011 року (а.с.24), № 2539 від 22.08.2011 року (а.с. 25), та № 1542 від 23.08.2011 року (а.с. 26), на загальну суму 448000,00 грн., з яких вбачається, що «ТД Міжрегіональні ресурси» дані кошти сплачено підряднику ТзОВ «Будтек» за виконані роботи згідно договорів № 21, № 22 від 01.03.2011 року.
Розрахунки проведені через банк в безготівковій формі та в повному обсязі. Факт проведення ремонтних робіт в офісах та складських приміщеннях, які орендує позивач, не заперечується відповідачем.
Враховуючи викладене суд вважає, що господарська операція між контрагентом відбулася і виконання робіт було здійснено в повному об'ємі, що підтверджується фактичними обставинами по справі, і тому у позивача були всі правові підстави віднести ці суми до податкового кредиту.
Суд не бере до уваги покликання відповідача на акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 14.06.2012 року № 341/22-507/32914398 (а.с.134-139), як на доказ відсутності реального виконання договорів підряду № 21 та № 22 від 01.03.2011 року укладеного між позивачем та ТзОВ «Будтек», виходячи з такого.
Як слідує із вищевказаного акту, висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області - начальника СТКЗР Білоцерківського MB при ГУ МВС України в Київській області майора міліції Майданік A.B. від 27.03.2012 року № 159 визнано, що підписи в звітних документах ТзОВ «Будтек» виконані не керівником, а іншою особою.
Суд звертає увагу на те, що вищевказаним висновком встановлено, що підписи, які виконані іншою особою від імені гр. Медвідь С.В. в документах, а саме: копія податкової декларації з податку на додану вартість, копія податкової декларації з податку на прибуток, копія розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТзОВ «Будтек» за червень-грудень 2011 року.
Однак, даний висновок не стосується вищевказаних договорів підряду, та первинних бухгалтерських документів за цими договорами, а стосується лише звітних документів ТзОВ «Будтек».
Посилання податкового органу на те, що у ТзОВ «Будтек» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а отже вищезазначені угоди мають ознаки нікчемності, не беруться судом до уваги, оскільки в акті перевірки зазначено, що у ТзОВ «Будтек» основних виробничих фондів: «балансова вартість групи 3 складає 143,8 тис. грн.», «Чисельність працюючих: згідно звіту за ф.І-ДФ за IV квартал 2011 року, на підприємстві працювало у штаті 5 чоловік, за цивільно-правовими договорами - 5 чоловік.»
З матеріалів справи вбачається, що працівниками ГВПМ ДПІ у Оболонському pайоні м. Києва було проведено оперативно-розшукові заходи, за результатами яких складено довідку за Ф-2 від 09.02.2012 року вих. №1566/26- 05 про встановлення місцезнаходження платника податків, з відміткою місцезнаходження не встановлено»
На думку суду встановлення факту взаємовідносин позивача з фіктивним суб'єктом господарювання не є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси», оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент виписування податкових накладних позивачу ТзОВ «Будтек» був зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа (а.с.107), взятий на податковий облік в ДПІ у Обологському районі м. Київа з 11.03.2004 року за № 5579 (а.с.108), внесений в ЄДРПОУ, до видів діяльності по КВЕД відносяться будівництво будівель, інші монтажні роботи (а.с.109), з 09.09.2008 року по 09.09.2013 року має ліцензію ДАБІ серії АВ № 409035 на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (а.с.110), занесений в єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з 03.04.2009 року (а.с.126), а факт реальності господарських операції, як було встановлено раніше, підтверджується належним чином оформленими первинними документами.
Таким чином, по операціях підряду та проведення будівельно-монтажних робіт ТзОВ «Будтек» не встановлено наявності протиправного умислу на укладення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, віднесення їх до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків. Судом не встановлено фактів визнання недійсними установчих документів юридичної особи ТзОВ «Будтек», також відсутній обвинувальний вирок суду, яким були б засуджені винні особи за створення фіктивного підприємства ТзОВ «Будтек» чи видачу податкових накладних від цього підприємства, по яких сформував податковий кредит позивач.
Можливі порушення контрагентом ТзОВ «Будтек» правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат.
Суд також звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 204 Цивільного кодексу України (ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 20 ПК України не надано повноважень органам державної податкової служби України щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними. Податковий орган не вправі посилатися на частину п'яту статті 203, статті 215, 228 ЦК України при застосуванні наслідків, визначених податковим законодавством, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку, а інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним, виходячи із загальних засад судочинства.
Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Такі обставини можуть бути доведені судовими рішеннями в кримінальному провадженні.
Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і не доведено у встановленому законом порядку, що договори підряду укладені між ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» та ТзОВ «Будтек» порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ - в травні 2011 року в сумі 74667 грн., та включено валові витрати в сумі 20249,00 грн., по фінансово-господарських операціях з ТзОВ «Будтек», відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача про реальний характер господарських операцій з ТзОВ «Будтек», висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Ківерцівської МДПІ Волинської області ДПС від 22.04.2013 року № 0000402200 та № 0000412200.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищенаведене наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» судові витрати у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 949,17 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 227 від 07.05.2013 року та № 239 від 13.05.2013 року.
Керуючись ст.ст. 9,11,17,71,94,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби № 0000402200 та № 0000412200 від 22.04.2013 року.
Присудити з Державного бюджету України на користь ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» судові витрати в сумі 949 (дев'ятсот сорок дев'ять) гривень 17 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 21 травня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський