"22" листопада 2006 р.
Справа № 15/415- 06-11103
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді Петрова В.С.
При секретарі Стойковій М.Д.
За участю представників сторін:
від позивача - Кузнецова Т.В.;
від відповідачів:
1) Овідіопольської райдержадміністрації -Ущаповський Р.В.,
2) Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» - Баркар С.Г.;
3) ДП «Дослідницьке господарство «Таїровське» ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» - Зайцев Л.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранит К» до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виробництва ім. В.Є. Таїрова» та Державного підприємства «Дослідницьке господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» про визнання договору оренди земельної ділянки дійсним та зобов'язання виконати певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранит К» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Овідіопольської районної державної адміністрації та Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виробництва ім. В.Є. Таїрова» про визнання дійсним договору оренди земельної ділянки від 17.02.2005 р., укладеного між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області і Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранит К», а також про зобов'язання Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виробництва ім. В.Є. Таїрова» не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,4181 га, що знаходиться на території Таїровської селищної ради (за межами населених пунктів), посилаючись на наступне.
21 лютого 1997 року рішенням сесії народних депутатів Одеської обласної ради за № 145-ХХІІ ТОВ «Гранит К» була передана земельна ділянка площею 1,5 га в постійне користування із земель ДГ «Таїровське» для організації та розміщення виробничої бази. На підставі Державного акту від 14.02.2005 р. вказана земельна ділянка перебуває у власності позивача.
Для розташування відкритого майданчика для зберігання будівельних матеріалів між Овідіопольською районною державною адміністрацією Овідіопольского району та ТОВ «Гранит К» 17 лютого 2005 року був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,4181 га із земель несільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Таїровської селищної ради (за межами населених пунктів), відповідно до п. 3.1 якого договір укладено на термін 10 років і набирає чинності з дня його державної реєстрації, що відповідає вимогам ст.ст.18, 20 Закону України «Про оренду землі».
Актом від 11.02.2005 р. визначені межи земельної ділянки в натурі, а 10 березня 2005 року був складений акт приймання передачі об'єкту оренди відповідно до вимог ст.15 вищевказаного Закону та п.15.2 договору.
Так, згідно ст. 125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації
Таким чином, право володіння та використання переданої, згідно договору оренди земельної ділянки, виникло у позивача після реєстрації договору оренди в Таїровській селищній раді 05.03.2005 року.
Позивач всі вимоги договору оренди та Закону виконує в повному обсязі, претензій з боку орендодавця по умовам договору не виникало.
Між тим другий відповідач, не являючись стороною по договору оренди, ініціює питання перед Овідіопольською райдержадміністрацію, іншими державними органами про розірвання договору оренди землі, тоді як відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається.
Оскільки позивач добросовісно виконує свої зобов'язання по договору оренди від 17 лютого 2005 року, не відмовляється від нього, тому на підставі ст. 202, ст. 203, ст. 204 ЦК України договір оренди має бути визнаний дійсним.
Крім того, ННЦ «ІВВ ім. В.Є.Таїрова» перешкоджає позивачу виконувати умови договору оренди, стверджує, що позивач порушив межі, користується іншою земельною ділянкою, а не тою, яка була виділена. Так, другий відповідач звертається із численними скаргами до державних та правоохоронних органів, якими перевіряються доводи скарг. Для вирішення цього спірного питання наказом № 21 від 01.09.2006 року другого відповідача створено комісію.
Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача перешкоджають ТОВ «Гранит К» займатися виробничою діяльністю, господарювати. Крім того, доводи відповідача не відповідають дійсності, оскільки Овідіопольський райвідділ земельних ресурсів 05.03.2005 року надав Висновок про відповідність угоди чинному законодавству.
Більш того, спірна земельна ділянка розміром 0,4181 га безпосередньо межує із земельною ділянкою 1,5 га, яка є власністю позивача, необхідна для зберігання будівельних матеріалів, і тому ТОВ «Граніт К» в силу виробничою необхідності не може займати іншу земельну ділянку.
З вказаних підстав, позивач вважає доводи другого відповідача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.
Відповідач -Овідопольська районна державна адміністрація Одеської області проти позову не заперечує.
Відповідач -Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» проти позову заперечує та посилається на те, що фактичним та юридичним землекористувачем орендованої Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранит К» земельної ділянки є Державне підприємство «Дослідницьке господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова». У зв'язку з цим ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.2006 р. до участі у справі № 15/415-06-11103 залучено Державне підприємство «Дослідницьке господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» в якості іншого відповідача.
Відповідач -Державне підприємство «Дослідницьке господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» вважає, що розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації № 92 про відвід позивачу земельної ділянки площею 0,4181 га є незаконним, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
Рішенням Одеської обласної ради від 21.02.1997 р. № 145-ХХІІ «Про вилучення та надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб і Біляївському та Овідіопольському районах» було вилучено з землекористування дослідного господарства «Таїровське» Овідіопольського району земельну ділянку площею 1,50 га та надано її в постійне користування ТОВ «Гранит К» під розміщення виробничої бази.
Актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 11.02.2005 р. було встановлено межі земельної ділянки ТОВ «Гранит К» загальною площею 0,4181 га на території Таїровської селищної ради для розташування відкритого майданчику для зберігання будівельних матеріалів.
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 14.02.2005 р. вищевказана земельна ділянка площею 1,50 га знаходиться у власності позивача.
Також 17.02.2005 р. між Овідіопольською районною державною адміністрацією Овідіопольского району та ТОВ «Гранит К» було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого відповідач надав позивачу у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,4181 га з земель несільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Таїровської селищної ради (за межами населених пунктів) для розташування відкритого майданчику для зберігання будівельних матеріалів. Вказана земельна ділянка площею 0,4181 га була передана позивачу згідно акту приймання-передачі об'єкту оренди від 10.03.2005 р.
Посилання відповідача -ДП «Дослідницьке господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» на те, що розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації № 92 про відвід позивачу земельної ділянки площею 0,4181 га є незаконним та скасовано іншим розпорядженням Овідіопольської райдержадміністрації, у зв'язку з чим відсутній предмет договору оренди, судом до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими. Більш того, позивач не позбавлений права на звернення до суду з вимогами про визнання вказаного договору оренди недійсним, якщо вважає, що такий договір не відповідає вимогам закону.
Також, як встановлено судом, згідно Державного акту на право постійного користування землею від 24.04.2000 р. Дослідницькому господарству «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» надано у постійне користування земельну ділянку площею 748,0 га, а згідно порівняльного аналізу площ по відведенню минулих років і даних інвентаризації Технічного звіту по визначенню площ та меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площі земельних ділянок, що знаходиться у користуванні Дослідницького господарства зовсім інші. Тому суд не може встановити, які саме земельні ділянки знаходяться у користуванні позивача та відповідача -Дослідницького господарства.
Як встановлено судом, сторони договору заперечують проти його розірвання, а відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Оскільки зазначений договір оренди земельної ділянки від 17.02.2005 р. на теперішній час діє, сторонами виконується, а відповідачем цей договір не визнається, позовні вимоги позивача щодо визнання договору дійсним є цілком правомірними.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виробництва ім. В.Є. Таїрова» не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,4181 га, що знаходиться на території Таїровської селищної ради (за межами населених пунктів), то, на думку суду, вони є необґрунтованими, оскільки звернення відповідача -Дослідницького господарства із численними скаргами до державних та правоохоронних органів, якими перевіряються доводи скарг, не є перешкодою у здійсненні позивачем права користування земельною ділянкою. Таке право відповідача передбачене законом, оскільки він вважає, що порушається його право користування земельною ділянкою. Будь-яких інших доказів перешкоджання відповідачем -Дослідницьким господарством позивачу у користуванні земельною ділянкою позивач не надав.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 33, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранит К» до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виробництва ім. В.Є. Таїрова» та Державного підприємства «Дослідницьке господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» про визнання договору оренди земельної ділянки дійсним та зобов'язання виконати певні дії задовольнити частково.
2. ВИЗНАТИ дійсним договір оренди земельної ділянки від 17.02.2005 р., укладений між Овідіопольською районною державною адміністрацією Овідіопольского району та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранит К».
3. В решті частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Підписано 01.12.2006 р.
Суддя Петров В.С.