"28" листопада 2006 р.
Справа № 22/364-06-10802
За позовом Відкритого акціонерного товариства "ЛУКОЙЛ-ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД";
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Одеснафтопродукт";
про стягнення 388651,97грн.
Суддя Торчинська Л.О.
Представники:
Від позивача: Назім С.І. -довіреність, Алєксєєва О.О. - довіреність, Бикова С.Р. - довіреність;
Від відповідача: Некрасов О.В. -довіреність;
СУТЬ СПОРУ: позивач Відкрите акціонерне товариство "ЛУКОЙЛ-ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача Відкритого акціонерного товариства «Одеснафтопродукт»збитків у розмірі втраченого дизельного пального марки Л-0,2-62 в кількості -93, 068 мт на суму 388651, 97 грн.
Відповідач з позовом не згоден з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
В період з 18.10.2005 по 20.10.2005 року з причалу № 5 нафтової гавані Одеського морського торговельного порту, на виконання умов Договору № 05/94 про надання послуг з прийому, зберіганню й відвантаженню нафтопродуктів від 10.10.2005 року (далі -Договір № 05/94), Відкритим акціонерним товариством «Одеснафтопродукт»по трубопроводу № 11 здійснювалась перевалка дизельного пального марки Л-0,2-62 (далі -дизельне пальне) із танкеру «OLYMPICS 1»у резервуари Відповідача.
Після завершення вказаної перевалки, як це вбачається з позовної заяви, було виявлено понаднормову нестачу дизельного пального в кількості -93, 068 мт.
Позивач, посилаючись на порушення відповідачем умов вищезазначеного Договору, просить стягнути з відповідача збитки у розмірі вартості втраченого дизельного пального в сумі 388 651, 97 грн.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що вимірювання кількості дизельного пального здійснювалось з порушенням Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.1998р. за №81/38/101/235/122 (далі - Інструкція 81) та умов договору.
Також, відповідач посилається на відсутність своєї вини у понаднормативній нестачі дизельного пального, що відповідно до статей 614 та 906 ЦК України, звільняє товариство від відповідальності щодо відшкодування Позивачу збитків, заподіяних цією нестачею.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного:
10 жовтня 2005 року між ВАТ «ЛУКОЙЛ - ОДЕСЬКИЙ НПЗ»та ВАТ «Одеснафтопродукт»був укладений Договір № 05/94.
За умовами пункту 2.1 Договору № 05/94 позивач доручав, а відповідач зобов'язувався надати позивачу по його рознарядці послуги з перевалки (приймання з танкера, зберігання в резервуарах, транспортування по трубопроводах в ємності позивача та/або відповідача), а також зберіганню та видачу на залізничний та автомобільний транспорт через власні технологічні потужності відповідача нафтопродуктів, які слідують в митному режимі типу «імпорт»на територію України. Послуги повинні були надаватись відповідачем у відповідності до умов, зазначених в цьому договорі.
За умовами пункту 3.4 Договору № 05/94 приймання, зберігання та транспортування нафтопродуктів відповідачем мало здійснюватись відповідно до умов Договору та затверджених сторонами 19.08.2005 року Виробничої інструкції «Про порядок вивантаження й перекачування в резервуари ВАТ «ЛУКОЙЛ - Одеський НПЗ»дизельного пального Л-0,2-62 з танкерів з використанням резервуарів та технологічних ліній ВАТ «Одеснафтопродукт», Принципової схеми вивантаження дизельного пального з причалів нафтогавані ОМТП у резервуари ВАТ «ЛУКОЙЛ - Одеський НПЗ» через ВАТ «Одеснафтопродукт»; Схеми резервуарного парку дизельного пального ВАТ «Одеснафтопродукт».
Пунктом 3.5 Договору 05/94 встановлено, що до початку перевалки нафтопродуктів з танкеру в резервуари позивача та/або відповідача сторони, за участю незалежного експерта, проводять інспекцію (огляд та заміри залишків нафтопродуктів) та опломбування обладнання, яке задіяне в технологічній схемі перевалки нафтопродуктів.
У разі необхідності сторони, за участю незалежного експерта, проводять інспекцію (огляд та заміри залишків нафтопродуктів) та опломбування обладнання, що примикає до обладнання, яке задіяне в технологічній схемі перевалки нафтопродуктів.
Пунктом 3.9 Договору № 05/94 передбачено, що перед перекачкою в резервуари позивача та/або відповідача виміри в танках судна та відбір проб проводяться у відповідності до вимог ГОСТ 3900-85 та ГОСТ 2517-85.
Незалежно від довжини берегових трубопроводів маса нафтопродуктів при зливі з танкеру визначається незалежним експертом та відповідачем згідно вимірам у берегових резервуарах (резервуари та технологічні трубопроводи позивача та/або відповідача) за наявності належних градуювальних таблиць.
Отже, у договірному порядку сторони домовилися, що перед перекачкою в резервуари проводяться виміри в танках судна, а після перекачки виміри при зливі з танкеру незалежно від довжини берегових трубопроводів проводяться в берегових резервуарах. При цьому однією з умов, при визначенні кількості нафтопродукту є наявність належних градуювальних таблиць.
Згідно матеріалів справи, а саме Акту про приймання (перевалку) нафтопродуктів з танкеру від 20 жовтня 2005р., який був підписаний представниками сторін та незалежного експерта та затверджений керівництвом сторін, дизельне пальне з танкеру було перекачане через трубопровід відповідача №11 у резервуари відповідача №№41, 18, 19, 20, 21, 23, 39, 40, 38. Слід зазначити, що 28.11.2006 року в судовому засіданні представником відповідача до огляду суду було надано градуювальні таблиці на резервуари № № 41, 18, 19, 23, 39, 40, 38. При цьому градуювальна таблиця на резервуар № 38 містить не застережені належним чином виправлення, а градуювальні таблиці на резервуари № 20 та № 21 взагалі не були представлені.
Пунктом 3.10 Договору № 05/94 встановлено, що позивач має право бути присутнім при прийманні та видачі нафтопродуктів. Представники сторін підписують Акти та інші документи, які підтверджують приймання та видачу нафтопродуктів у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Пунктами 3.11, 3.12 Договору № 05/94 передбачено, що після закінчення приймання нафтопродуктів уповноваженні представники сторін та незалежний експерт на протязі першого робочого дня складають та підписують Акт про приймання (перевалку) нафтопродуктів з танкеру у ємності позивача та/або відповідача за формою згідно Додатку № 1 до Договору. У даному Акті зазначається кількість нафтопродуктів на танкері, згідно даним коносамента, а також кількість фактично прийнятих (переваляних) нафтопродуктів в берегові ємності та комунікації, яка визначається незалежним експертом та відповідачем. Акт підлягає затвердженню керівниками сторін не пізніше наступного робочого дня з моменту складання та підписання Акту.
Таким чином сторони узгодили, що документом, який засвідчує, яка кількість нафтопродуктів була пред'явлена для перевалки і яка кількість нафтопродуктів поступила до резервуарів відповідача буде Акт про приймання (перевалку) нафтопродуктів з танкеру, також сторони домовилися складати цей Акт сумісно за участю незалежного експерта по формі Додатка № 1 до Договору № 05/94, затверджувати його керівниками сторін, та у разі наявності понаднормових втрат нафтопродукту вказувати у цьому Акті кількість та причини нестачі. Обов'язок по складанню цього Акту згідно умов Договору №05/94 є як у позивача, так і у відповідача.
Пунктом 4.2 Договору №05/94 встановлено обов'язок відповідача прийняти нафтопродукти на умовах Договору № 05/94 та проводити приймання нафтопродуктів у присутності представника незалежного експерта.
Пунктом 8.1 Договору № 05/94 встановлено, що збитки завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань по цьому Договору відшкодовуються винною стороною у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що згідно коносаментам № 1 та № 2 від 16.10.2005 року на танкері «OLYMPICS 1»знаходилось 27 478, 427 мт дизельного пального.
Власником цього дизельного пального згідно наявного у матеріалах справи було Підприємство з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ - Україна», яке в свою чергу 01.08.2005 року уклало з позивачем договір комісії № 05/799 на забезпечення поставки нафтопродуктів, в т.ч. і на укладання позивачем договорів щодо забезпечення поставки з третіми особами. При цьому, умовами п. 2.1.5 договору комісії, позивачу надане право самостійно звертатись до суду з вимогами до третіх осіб, які порушують умови договорів, укладених між позивачем і третіми особами.
За результатами приймання дизельного пального, у відповідності до умов Договору № 05/94, представниками сторін за участю незалежного експерта було складено Акт про приймання (перевалку) нафтопродуктів з танкеру від 20.10.2005 року, яким підтверджено, що відповідно до коносаментів № 1 та № 2 від 16.10.2005 року на танкері «OLYMPICS 1»в порту навантаження знаходилось 27 478, 427 мт дизельного пального. По замірам на танкері в порту вивантаження кількість дизельного пального встановлена в розмірі 27 478, 424 мт, а відповідачем у свої резервуари прийнято 27 247, 891 мт.
Таким чином, загалом нестача дизельного пального склала 230, 533 мт з яких в межах норми (з урахуванням похибки вимірювання та природного збутку) нестача становила 137, 465 мт. Решта дизельного пального в кількості 93, 068 мт склала понаднормативні втрати, тобто збитки у розмірі втраченого нафтопродукту, відшкодування яких, відповідно до умов Договору № 05/94, було покладено на відповідача.
Акт про приймання (перевалку) нафтопродуктів з танкеру від 20.10.2005 року був підписаний повноважними представниками сторін і незалежним експертом, та затверджений керівництвом як позивача, так і відповідача.
Відповідно до вимог статті 33. Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною другою статті 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору № 05/94 для надання інспекційних послуг при прийманні дизельного пального з танкеру «OLYMPICS 1»позивачем був номінований незалежний експерт -Товариство з обмеженою відповідальністю «Бі Ес Ай Інспекторейт Україна»(Договір про надання послуг № 252 ОР від 01.02.2005 року).
Відповідно до результатів замірів, виконаних незалежним експертом Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ес Ай Інспекторейт Україна»- втрати дизельного пального - різниця між кількістю пального на танкері (27 014, 681 мт) до перекачки та кількістю пального після перекачки (27 239, 504 мт) склала 238, 923 мт.
В Акті про приймання (перевалку) нафтопродуктів з танкеру від 20.10.2005 року зафіксовані втрати дизельного пального в кількості 230, 533 мт. Тобто за результатами замірів, виконаних незалежним експертом Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ес Ай Інспекторейт Україна», що був номінований позивачем, втрати дизельного пального виявилися більшими, ніж втрати вказані в Акті про приймання (перевалку) нафтопродуктів з танкеру від 20.10.2005 року.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок понаднормативних втрат дизельного пального здійснювався саме виходячи з Акту про приймання (перевалку) нафтопродуктів з танкеру від 20.10.2005 року. В Акті про приймання (перевалку) нафтопродуктів з танкеру від 20.10.2005 року зафіксовано, що нестача (різниця) між кількістю дизельного пального на танкері (27 014, 681 мт) та кількістю вивантаженого дизельного пального (27 247, 891 мт) складала 230, 533 мт з них понаднормові втрати - 93, 068 мт.
Слід зазначити, що як незалежний експерт, так і сторони визначали втрати у порівнянні із виміряною кількістю дизельного пального на танкері, а не кількістю, що була вказана в коносаменті (27 478, 427 мт).
Пунктом 3.12 Договору № 05/94 було передбачено складання та затвердження Акту про приймання (перевалку) нафтопродуктів з танкеру. При цьому, частиною другою вказаного пункту було встановлено, що в разі виникнення розбіжностей при підписанні Акту, він підписується із застереженням та направляється іншій стороні. Сторона, яка одержала Акт із застереженням у разі наявності заперечень повинна повідомити про це іншу сторону протягом 7 днів. Якщо такі заперечення не будуть прийняті - Акт із застереженням вважається прийнятим сторонами.
Акт підписаний відповідачем без застережень, що додатково підтверджує його згоду з результатами вимірювань кількості понаднормативної нестачі дизельного пального, що була зазначена у вказаному Акті, а саме 93, 068 мт.
Таким чином, суд вважає, що належним доказом у справі є вищевказаний Акт про приймання (перевалку) нафтопродуктів з танкеру від 20.10.2005 року.
Згідно довідки Одеської регіональної торгово-промислової палати вих. № Our ref. СИО-в № 000998 від 10.10.2006 року про ціну на товар на внутрішньому ринку України середня ціна крупного опту за 1 тону дизельного пального марки Л 0,2-62 з урахуванням ПДВ станом на 10.10.2006 року становить 4 176 грн.
Виходячи з того, що понаднормативні втрати дизельного пального склали 93, 068 мт, та приймаючи до уваги ціну вказаного пального, суд вважає, що позовні вимоги ВАТ «ЛУКОЙЛ -ОДЕСЬКИЙ НПЗ»щодо стягнення з відповідача збитків вартості втраченого дизельного пального в сумі 388 651, 97 грн. (93, 068 мт х 4 176 грн. = 388 651, 97 грн.) є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.
Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача з посиланням на вимоги статей 614 та 906 ЦК України стосовно того, що відповідальність особи, яка порушила зобов'язання, у т.ч. по договору про надання послуг, настає при встановленні вини цієї особи.
Так, у ст. 526 ЦК України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт»№192/96-ВР від 15.05.1996р. до об'єктів трубопровідного транспорту крім інших входять промислові трубопроводи, до яких відносяться немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи.
Згідно ст. 3 Закону України «Про трубопровідний транспорт»№192/96-ВР від 15.05.1996р. відносини в галузі трубопровідного транспорту регулюються Законом України "Про транспорт", Законом «Про трубопровідний транспорт»та іншими актами законодавства України.
Частиною 3 ст. 13 Закону України «Про транспорт»№232/94-ВР від 10.11.1994р. встановлено відповідальність підприємств транспорту за втрату, нестачу, псування і пошкодження прийнятих для перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо вони не доведуть, що втрата, нестача, псування або пошкодження сталися не з їх вини.
Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про транспорт»№232/94-ВР від 10.11.1994р. встановлено що підприємства транспорту забезпечують збереження вантажів з часу їх прийняття для перевезення і до моменту видачі їх одержувачам, якщо інше не передбачено договором.
Частиною 1 ст. 314 ГК України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Частиною 3 ст. 314 ГК України встановлено, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Згідно зі ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Частиною 1 статті 614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частиною 1 статті 906 ЦК України, також передбачено відшкодування збитків за порушення договору про надання послуг у разі наявності вини виконавця, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, законодавством встановлена відповідальність підприємств, які надають транспортні послуги, за нестачу вантажу, що виникає у процесі перевезення, та покладений обов'язок на такі підприємства по забезпеченню збереження вантажів з моменту їх прийняття до перевезення і до видачі їх одержувачам. Уклавши Договір 05/94 за умовами якого відповідач надав позивачу оплатну послугу по перевезенню трубопровідним транспортом дизельного пального з танкеру до своїх резервуарів, відповідач згідно вимог діючого законодавства України повинен був забезпечити збереження дизельного пального під час перевезення та несе відповідальність за втрату, нестачу вантажу.
Відповідач не надав суду доказів відсутності своєї вини та/або наявності обставин непереборної сили, що зашкодили йому виконати умови Договору №05/94 належним чином та здійснити перевалку дизельного пального без втрат.
Понаднормативна втрата дизельного пального під час перевезення у розмірі 93, 068 мт. є наслідком належним чином не виконаного відповідачем зобов'язання по наданню послуг з транспортування нафтопродуктів по трубопроводу з танкеру у ємності відповідача та забезпеченню збереженню нафтопродукту під час транспортування.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позов задовольнити у повному обсязі;
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Одеснафтопродукт», (65063, м. Одеса, 2-й Артилерійський провулок, 6, код ЕДРПОУ 03482749, поточний рахунок № 26009121561 у ВАТ «Морський транспортний банк»м. Іллічівськ, МФО 328168) на користь ВІДКРИТОГО АКІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЛУКОЙЛ -ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД»(65041, м. Одеса, Шкодова гора, 1/1, код ЄДРПОУ 00152282, поточний рахунок № 26001200322002 в АКБ «Сіті банк (Україна)»м. Київ, МФО 300584): суму основного боргу 388 651,97 /триста вісімдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят одну грн. 97 коп./, витрати по сплаті державного мита в розмірі 3 886,52 /три тисячі вісімсот вісімдесят шість грн. 52 коп./ та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 118 /сто вісімнадцять грн./
Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.
Рішення підписане 04.12.2006 року
Суддя Торчинська Л.О.