Справа: № 2а/2506/9581/11 Головуючий у 1-й інстанції: Требух Н.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
14 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за заявою ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання протиправною бездіяльності по виконанню постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 червня 2011 року та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2012 року -
ОСОБА_2 звернулась у суд із заявою про визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України у м. Чернігові, який є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова, у якій просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання постанови Деснянського районного суду м. Києва від 02 червня 2011 року та зобов'язати останнього перевести позивача на пенсію по інвалідності та провести виплату основної та додаткової пенсії у розмірі, що відповідає ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.05.2011 року.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2012 року заяву задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про залишення без задоволення вимог заяви позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність поведінки відповідача у частині виконання судового рішення, у зв'язку із чим зобов'язав останнього діяти в межах задоволених судовим рішенням вимог позивача.
З такими висновками суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова, правонаступником якого на даний час є Управління Пенсійного фонду України у м. Чернігові визнано протиправними дії відповідача, зобов'язано останнього перевести ОСОБА_2 згідно поданої заяви на пенсію по інвалідності ІІІ групи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру 6 мінімальних пенсії за віком, додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, враховуючи положення ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 01.05.2011 року.
Зазначена постанова набрала законної сили після повернення апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Деснянському м. Чернігова апелянту ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року.
21 червня 2011 року Деснянським районним судом м. Чернігова видано позивачу виконавчий лист по даній справі, який разом із відповідною заявою ним було подано Деснянському відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції для примусового виконання судового рішення.
15 вересня 2011 року позивач звернувся у суд і заявою щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку частини 9 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України. На обґрунтування цієї заяви позивачем вказано на те, що постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 червня 2011 року не виконується належним чином.
Як убачається із заперечень відповідача, останній наголошує, що вищевказана постанова була ним виконана і зазначає, що позивач був переведений на пенсію по інвалідності ІІІ групи згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 11.05.2011 року, оскільки до 10.05.2011 року ним виконувалась постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 травня 2011 року по адміністративній справі №2а/2506/7896/11, якою суд зобов'язав управління здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії та щомісячної компенсації в разі втрати годувальника ОСОБА_2 за період з 12.02.2011 року по 10.05.2011 року. Крім того, відповідач вказав, що ним було нараховано відповідні суми основної та додаткової пенсії за період з 01.05.2011 року по 18.06.2011 року, проте не виплачені, оскільки відсутні бюджетні асигнування.
Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів виходить із наступного.
Приписами статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено право вибору пенсійних виплат. Згідно частини 1 цієї правової норми особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Як убачається із матеріалів справи, позивач отримуючи пенсію за віком звертався до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова із заявою про переведення його на пенсію по інвалідності, у чому йому було відмовлено.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся у суд із відповідною вимогою, що була задоволена адміністративним судом. Суд зобов'язав відповідача, серед іншого, перевести ОСОБА_2 на пенсію по інвалідності, як інваліду ІІІ групи у зв'язку із захворюванням, спричиненим аварією на Чорнобильській АЕС. При цьому, судовим рішенням зобов'язано здійснити переведення позивача на інший вид пенсії з 01.05.2011 року.
Зважаючи на принцип обов'язковості виконання судових рішень, що передбачає їх виконання саме в межах задоволених позовних вимог, та на встановлену судом обставину, що відповідач здійснив переведення позивача на пенсію по інвалідності з 11.05.2011 року, колегія суддів приходить до висновку, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові протиправно не виконано належним чином судове рішення.
При цьому, колегія суддів не приймає покликання апелянта на неможливість переведення позивача на пенсію по інвалідності з огляду на те, що йому виплачувалась в той час щомісячна компенсація в разі втрати годувальника, оскільки статтею 53 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що така компенсація виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Тобто щомісячна компенсація у разі втрати годувальника не є державною пенсією, а лише додатковою соціальною доплатою, що виплачується окремо і не залежно від державної пенсії.
Окрім того, судова колегія погоджується із висновком місцевого суду про те, що відповідач протиправно зупинив нарахування додаткової та основної пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та 6 мінімальних пенсії за віком відповідно, посилаючись на положення Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік» (набрав чинності 19 червня 2011 року), яким визначення розміру цих пенсій делеговано Кабінету Міністрів України, адже постанова Уряду №745 від 06.07.2011 року, яка фактично регулює здійснення виплат відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік» набрала чинності 23.07.2011 року.
До того ж, колегія суддів ураховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену ним у рішеннях по справам «Кечко проти України», «Жовнер проти України» про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, зокрема, підтверджених судовим рішенням.
З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції встановлено протиправність в діях Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові в частині виконання судового рішення.
Відповідно до частини 10 статті 267 КАС України у разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 267 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддяО.М. Романчук
.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М