Справа № 199/2704/13-к
(1-кп/199/99/13)
іменем України
20 травня 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Щербини-Почтовик І.В.
при секретарі - Штонді О.О.
за участі прокурора - Битяка І.Г.
за участі обвинуваченого - ОСОБА_1
за участі неповнолітнього ОСОБА_2
за участі законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_4
за участі психолога практика ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12012040630000584 відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця м. Дзержинська Донецької області, освіта вища, одруженого, має на утриманні неповнолітнього ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, являється учасником бойових дій у р. Афганістан, працюючого ТОВ «Гідроспеціндустрія» заступником начальника служби безпеки, проживаючого у АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.2 ст.125 КК України,
ОСОБА_1 01.02.2013 близько 14.20 години знаходився за місцем своєї роботи, коли йому зателефонував його син ОСОБА_1, який поскаржився на те, що його ображає однокласник ОСОБА_2, у цей час у ОСОБА_1 раптово виник намір спрямований на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_2
Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, того ж дня а саме 01.02.2013 близько 14.40 години обвинувачений ОСОБА_1 прибув до СШ №134 розташованої у м. Дніпропетровську по вулиці Шолохова, 17, де пройшовши до спортивної зали підійшов до неповнолітнього ОСОБА_2 і навмисно наніс не менше двох ударів кулаком правої руки в голову, а також один удар в область правого боку.
В результаті злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 неповнолітньому потерпілому ОСОБА_2 згідно висновку №1142 е від 21.03.2013 були заподіяні тілесні ушкодження у виді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми повік лівого ока, виявлені тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні ( 21 день)
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, визнав повністю і у вчиненому щиро розкаявся, не оспорюючи фактичні обставини справи, підтвердив обставини про час і місце вчинення злочину, зазначив, що 01.02.2013 близько 14.20 години йому зателефонував його син ОСОБА_1, і поскаржився на те, що його ображає однокласник ОСОБА_2, тому він майже через 20 хвилин прибув до СШ №134 де пройшов до спортивної зали підійшов до ОСОБА_2 і наніс не менше двох ударів кулаком правої руки в голову, а також один удар в область правого боку.
Обвинувачений зазначив, що він все усвідомив і такого більше не повториться.
В судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 31.01.2013 ОСОБА_6 намалював йому у щоденнику нецензурний малюнок, на його запитання навіщо ОСОБА_6 це зробив, останній не відповідав, а ні в той день, а ні 01.02.2013 і тоді він вирішив на уроці фізкультури у спортзалі його трохи «тряхнути», потім ОСОБА_6 відійшов і почав комусь телефонувати. Через деякий час до спортзалу зайшов якийсь чоловік, ОСОБА_6 підійшов до чоловіка і вказавши на нього сказав « Це він!», чоловік підійшов до нього і вдарив по голові, а потім у бік.
В судовому засіданні ОСОБА_3 представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 пояснила, що всі події їй відомі зі слів свого сина ОСОБА_2 тому додатково вона нічого пояснити не може.
В судовому засіданні психолог-практик ОСОБА_5, яка була присутньою у судовому засіданні при допиті неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2, зазначила, що запитання потерпілому ставилися коректно для даного віку, ніяких обставин які б давили на психіку дитини не було, питання дитина розуміла правильно, відповіді були адекватні і зрозумілі.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, крім його пояснень із визнанням вини, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_1 від 01.02.2013 ( том №2 а.с.4)
- Актом №1 від 01.02.2013 про нещасний випадок, що стався з вихованцем СШ №134 ( том №2 а.с.17-18)
- Довідкою від 01.02.2013 про госпіталізацію ОСОБА_2 ( том №2 а.с.19)
- Випискою із історії хвороби №1400 ОСОБА_2, який перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні дитячої нейрохірургії ( том №2 а.с.22)
- Висновком судово-медичного експерта №1142 е від 21.03.2013 відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми повік лівого ока, виявлені тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні ( 21 день) ( том №2 а.с.38-39)
Ухвалою суду згідно ч. 3. ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового слідства.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України повинні бути правильно кваліфіковані, як такі, що виразилися у спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який визнав свою вину, є учасником бойових дій ( том №2 а.с.49)
за місцем проживання та роботи характеризується позитивно (том №2 а.с.52-53) раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває ( том №2 а.с.50-51), офіційно працює, являється учасником бойових дій у р. Афганістан.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття та готовність понести покарання.
До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України, суд відносить вчинення ним злочину щодо малолітнього.
Так, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:
вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в сумі 1360.00 гривень та задовольнити цивільний позов виключивши затрати на пальне; позицію потерпілого його законного представника та захисника законного представника неповнолітнього, які просили цивільний позов задовольнити повністю та призначити покарання у виді штрафу; позицію обвинуваченого який підтримав позицію прокурора - у зв'язку з наведеним, суд вважає необхідним призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України. Оскільки саме, це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів.
Що стосується цивільного позову, то суд приходить до висновку про наявність правових підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 3 Конституції України, Людина її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
За ч.5 вказаної статті, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
З огляду на зазначене, частково підлягає задоволенню позов ОСОБА_3 законного представника потерпілого ОСОБА_2 в частині відшкодування матеріальної шкоди та підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 - 153.03 гривень, понесених потерпілим та документально підтверджених витрат пов'язаних з оплатою Висновку СМЕ . Що стосується іншої частини вимог про відшкодування матеріальної шкоди - у їх задоволенні необхідно відмовити, оскільки ані матеріали кримінального провадження, ані додатки до самого позову не містять будь яких інших квитанцій, які би підтверджували витрати понесені потерпілим, а чеки додані до позову містять інформацію на придбання пального, що не пов'язано з лікуванням потерпілого та містять чек з позначкою про його анулювання.
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Суд приходить до висновку, що в результаті легких тілесних ушкоджень отриманих потерпілим, йому була спричинена моральна шкода, яка, виходячи з п. 1) ч. 2 ст. 23 ЦК України, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, яка підлягає відшкодуванню обвинуваченим на підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України, оскільки моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахування інших обставин, які мають істотне значення, також при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
За таких обставин, враховуючи роз'яснення, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілому ОСОБА_2 в сумі 5000.00 гривень.
Речові докази по справі - відсутні.
Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 1 360.00 гривень.
Цивільний позов ОСОБА_3 законного представника потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 153.03 гривень, на відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000.00 гривень, а всього 5 153.03 гривень.
У іншій частині позову - відмовити.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Амур-Нижньодніпровського
районного суду м. Дніпропетровська І.В. Щербина-Почтовик