Копія
14 травня 2013 р. Справа №818/2711/13-a
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - М.М. Шаповала,
за участю секретаря судового засідання - А.Г. Вольської,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - В.П. Макотренка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправною та скасування вимоги,-
Позивачка просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 18.02.2013 р. № Ф-140/1 про сплату боргу у розмірі 13 884, 27 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 18.02.2013 р. головним спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи УПФУ в м. Сумах складено акт № 78/05-14 про результати планової перевірки ФОП ОСОБА_3, яка використовує працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту), щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний Фонд України, а також достовірності відомостей поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, за період 09.11.2006 р. по 31.12.2012 р., яким встановлено необчислення позивачкою сум страхових внесків на заробітну плату найманих працівників за грудень 2006 р., 2007 рік, січень - березень 2008 р. на загальну суму 13 884,27 грн.
На підставі цього акту відповідачем 18.02.2013 р. прийнято вимогу про сплату боргу у розмірі 13884, 27 грн. № Ф-140/1. Із вказаними висновками відповідача позивачка не погоджується, виходячи з того, що ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", норми якої були правовою підставою для прийняття вимоги від 18.02.2013 р. № Ф-140/1, втратила чинність із 01.01.2011 р. Таким чином, відповідно, з 01.01.2011 р. втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивачку притягають до відповідальності, керуючись статтями закону, які вже виключені, тобто відповідальність за цими статтями і за ці діяння скасовано.
Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає, що вимога за необчислення позивачкою сум страхових внесків на заробітну плату найманих працівників за грудень 2006 р., 2007 рік, січень - березень 2008 р. на загальну суму 13 884,27 грн. винесена правомірно. Пунктом 7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за Фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності ним Законом, чітко передбачено, що до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування накладаються фінансові санкції відповідно до ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що діяла до 1 січня 2011 року. А тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Головним спеціалістом УПФУ в м. Сумах проведено планову документальну перевірку ОСОБА_3, за результатами якої складено акт № 78/05-14 від 18.02.2013 р. "Про результати планової перевірки ФОП ОСОБА_3, яка використовує працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту), щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний Фонд України, а також достовірності відомостей поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, за період 09.11.2006 р. по 31.12.2012 р." (а.с. 6-12).
В ході перевірки встановлено, що позивачкою за грудень 2006 р., січень - грудень 2007 р., січень - березень 2008 р. не було нараховано страхових внесків за ставкою 31,8 %, 33,2% на фонд заробітної плати працівників, що призвело до зниження сум фактичних витрат на оплату праці на загальну суму 41 906,77 грн.
З даного фонду оплати праці позивачкою не було обчислено та сплачено до управління страхових внесків за ставкою 31,8%, 33,2% на загальну суму 13 884,27 грн.
18.02.2013 р. на підставі зазначеного акту та керуючись ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", УПФУ в м. Сумах прийнято вимогу про сплату боргу №Ф-140/1 на суму 13 884,27 грн. (а.с. 13).
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовано нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до п.п.6 п.2 ст.17 якого страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. За порушення вказаних вище норм застосовувалися штрафні санкції, передбачені ч. 9 ст. 106 вказаного Закону.
01.01.2011 р. набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне" № 2464-VI від 08.07.2010 р. (далі по тексту - Закон № 2464 -VI).
Відповідно до підпунктів е, й пункту 12 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI статті 17, 18, 19, частини 1-9 ст. 106 виключено із Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині регулювання відповідальності за вчинення порушень щодо сплати страхових внесків, допущених до 01.01.2011 р., слід ураховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, ч.1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи, а заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.
Отже, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.
У той же час, якщо діяння перестало бути порушенням у зв'язку зі втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені невинним нормативним актом, не можуть бути застосовані.
З урахуванням викладеного, органи пенсійного фонду з 01.01.2011 р. не вправі за порушення, вчинені до 01.01.2011 р., нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011 р. суперечить ст. 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Крім того, у пункті 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" йде мова про стягнення сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року відповідно до законодавства, що діяло на момент застосування штрафних санкцій. Тобто, законодавець даною нормою передбачив повноваження пенсійного фонду саме стягувати відповідні суми штрафів, а не право їх накладати, оскільки норми, якими визначено їх нарахування, а саме частини 1-9 ст. 106 виключено із Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2011 р.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога УПФУ в м. Сумах від 18.02.2013 р. № Ф-140/1 про сплату боргу у розмірі 13 884, 27 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому вона є протиправною та підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити
Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах № Ф-140/1 від 18 лютого 2013 року про сплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 боргу в сумі 13 884 грн. 27 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 18 травня 2013 року.
Суддя (підпис) М.М. Шаповал
З оригіналом згідно
Суддя М.М. Шаповал