03 квітня 2013 р.Справа № 1570/4103/2012
Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,
секретаря Жукової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Фаворит" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Фаворит" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
04.07.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Фаворит" (надалі - ТОВ "Транс Фаворит") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000172334 від 12.03.2012 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2012р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що з 16.01.2012р. по 27.01.2012р. посадовою особою відповідача на підставі наказу начальника ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 16.01.2012 року № 31-п було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Транс Фаворит" з питань відносин з ТОВ «Арттранс» за період березень, квітень 2011 року, за результатами якої складений акт від 30.01.2012р. №261/23-34/36674979/1. /т.1 а.с.35-52/ З урахуванням акту перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 02.12.2011р. №8770/23-5/35050872 «Про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «Арттранс» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Дельта Плюс Юг» (контрагента другого ланцюгу) за період березень, квітень 2011р.», яким встановлено, що операції з поставки ТОВ «Дельта Плюс Юг» товарів (послуг) контрагенту позивача ТОВ «Арттранс» не підтверджено, податкова дійшла до висновку про неможливість підтвердження взаємовідносини ТОВ «Арттранс» з позивачем.
На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 року №0000172334 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 129279грн., з яких 129278грн. основного платежу та 1грн. штрафних санкцій. /т.1 а.с.33/
Разом з тим, відповідно до пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).
Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.
Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з пп.. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Як вбачається з матеріалів справи, основною діяльністю позивача є транспортно-експедиторська діяльність, транспортне оброблення та організація перевезень експортних вантажів. Позивачем було укладено з ТОВ «Арттранс» договір транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів №16/11/2009 від 16.11.2009 року, на виконання якого ТОВ «Арттранс» було надано послуги транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних вантажів автомобільним та іншими видами транспорту по території України, країн СНД та інших держав. /т.1 а.с.78-82/
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій, фактичного надання послуг ТОВ «Арттранс» виписані та надані позивачу акти виконаних робіт (надання послуг); податкові накладні. Оплата наданих послуг здійснена в повному обсязі відповідно до платіжних документів. /т.1 а.с.85-101, 102-127, 141-146).
В матеріалах справи наявні копії міжнародних автомобільних накладних, з зазначенням: умов, предмету, обсягу, маршруту перевезення; перевізника, замовника, водія, транспортного засобу, маршруту перевезення; даних перебування під митним контролем. /т.2 а.с.1-297, т.3 а.с.11-129/
В обґрунтування позовних вимог позивачем також надані суду рахунки - фактури, які пов'язанні з договором від 16.11.2009р., укладеним позивачем та його контрагентом ТОВ «Арттранс» та первинними документами: податковими накладними, актами прийому-передачі робіт, міжнародними товарно-транспортними накладними. /т.3 а.с.271-287/
Укладений між сторонами договір не визнавався недійсним в судовому порядку. Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів, реальність господарських операцій, використання послуг в господарській діяльності.
ТОВ "Транс Фаворит" та ТОВ «Арттранс» на час здійснення господарських операцій, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходились за зареєстрованим місцезнаходження, перебували на податковому обліку, мали свідоцтво платника податку на додану вартість.
Діючим законодавством не передбачено обов'язку позивача перевіряти, контролювати господарську діяльність своїх контрагентів по всьому ланцюгу надання послуг (придбання товару), а також декларування та сплату ними податків, подання обов'язкової звітності чи будь-яких інших документів до органу державної податкової служби, знаходження їх за юридичною адресою, наявність у них складських приміщень, транспортних засобів, персоналу тощо.
У разі невиконання контрагентами постачальника своїх зобов'язань, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для них.
Отже, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку з приводу непідтвердження позивачем реальності господарських взаємовідносин, неправильності формування податкового кредиту та правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення.
На підставі викладеного, суд першої інстанції при вирішені справи невірно застосував норми матеріального права, тому в порядку п.4 ч.1 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Фаворит" задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року скасувати.
Прийняти у справі нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000172334 від 12.03.2012 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: