03 квітня 2013 р.Справа № 2а/1570/8048/2011
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,
секретаря Жукової Г.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в Одеській області, Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області, третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
11.10.2011р. ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до Головного управління МВС України в Одеській області, Іллічівський МВ ГУМВС України в Одеській області, третя особа ОСОБА_3, про визнання протиправними та скасування наказів ГУ МВС України в Одеській області №2059дск від 07.09.2011 року, №517 л/с від 08.09.2011 року в частині звільнення його з посади старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області, поновлення на посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області, стягнення з Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області заробітної плати за час вимушеного прогулу з 08.10.2011 року по час поновлення на посаді.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2012р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 1995 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а на час звільнення проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області.
Наказом начальника ГУМВС України в Одеській області №2059 дск від 07.09.2011 року прийнято рішення про звільнення ОСОБА_2 за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за грубе порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виразилось у намаганні підвищити показники по роботі незаконним шляхом, вчиненні протиправних дій стосовно ОСОБА_4 та раніше судимого ОСОБА_5, що призвело до порушення кримінальної справи №051200900329 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.311, ч.3 ст.364, ч.2 ст.365, ст.386 КК України, що дискредитує органи внутрішніх справ і звання працівника міліції, вчиненні протиправних дій стосовно ОСОБА_1 та її цивільного чоловіка ОСОБА_6, безпідставному затриманні гр. ОСОБА_7, застосуванні до нього спецзасобу - наручників, незаконному проведенні обшуку за місцем мешкання останнього. /т.1 а.с.51-54/
Наказом начальника ГУМВС України в Одеській області №517 о/с від 08.09.2011 року, ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ з 08.09.2011 року. /т.1 а.с.24/
Підставою для звільнення позивача стали матеріали службової перевірки та висновок додаткового службового розслідування за фактом порушення кримінальної справи стосовно працівників міліції Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області, якими встановлено, що в період з жовтня 2009 року по березень 2010 року старшим оперуповноваженим по боротьбі з незаконним обігом наркотиків Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_8 та ОСОБА_2 вчинено ряд протиправних дій стосовно громадян ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_10, у зв'язку з чим відносно капітанів міліції ОСОБА_11 та ОСОБА_2 прокуратурою Одеської області була порушена кримінальна справа №05120090032 за ч.3 ст.365 КК України (зловживання владою), що призвело до відсторонення позивача від службових обов'язків та в подальшому до звільнення з органів внутрішніх справ.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 року, накази ГУМВС були скасовані в частині звільнення ОСОБА_2 та його поновлено на посаді, яку він займав до звільнення.
Однак, при проведенні додаткового службового розслідування, про що складено відповідний висновок, крім дій, які стали підставою для звільнення позивача 28.04.2010 року, були встановлені і інші факти протиправних дій позивача, які виразились у вчиненні ОСОБА_8 та ОСОБА_2 тиску на свідка у кримінальній справі ОСОБА_12 з метою приховування своїх дій та уникнення покарання, що призвело до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.311, ч.3 ст.364, ч.2 ст.365, ст.386 КК України.
Крім того, 16-м ВВБ (в Одеській області) СВБ ГУБОЗ МВС України проведено перевірку за зверненням ОСОБА_1 щодо неправомірних дій працівників Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області капітанів міліції ОСОБА_2 та ОСОБА_8, якою встановлено що вони в той час, як були відсторонені від виконання службових обов'язків, отримавши оперативну інформацію, та не доповівши про неї керівництву, здійснювали психологічний тиск на її чоловіка ОСОБА_6 та погрожували притягненням до кримінальної відповідальності для примушення останнього до співпраці без належного документального оформлення для чого надали свій контактний номер, підкинули наркотичний засіб до автомобілю ОСОБА_1, тощо.
УКЗ Головного управління з ВВБ в Одеській області ДВБ МВС України проведено перевірку за скаргою ОСОБА_7 на дії працівників міліції Іллічівського МВ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_2 та ОСОБА_8, які 12.08.2011 року безпідставно затримали заявника, застосували до нього спецзасіб - наручники та доставили до Іллічівського МВ ГУ МВС України в Одеській області, де чинили на нього тиск.
Відповідно до ст. 1,4 Закону України «Про міліцію» міліція в Україні є державним озброєним органом виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, правовою основою діяльності якої є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.
Згідно із ст. 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються «Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ», затвердженим Кабінетом Міністрів України, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією України та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Відповідно до п. 66, 70 Положення, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення. Звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу відноситься до компетенції, зокрема, начальників управлінь внутрішніх справ областей.
Поняття «дискредитація» передбачає вчинення особою вчинку, який ганьбить органи внутрішніх справ України в очах громадськості та який є не сумісний з подальшим проходженням служби. В кожному конкретному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень самостійно визначає, чи є конкретне діяння таким, що дискредитує звання рядового і начальницького складу.
Тобто, звільнення за дискредитацію звання рядового і начальницького складу є самостійною підставою припинення трудових відносин з працівником міліції.
Судовим розглядом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що при звільненні позивача, відповідачем враховано ставлення позивача до своїх службових обов'язків, а також встановлення його несумісності з подальшим проходженням служби в органах внутрішніх справ.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись, ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: