"27" листопада 2006 р.
Справа № 1/234-06-5706
За позовом ТОВ «Будівельна фірма»
до відповідача: Управління охорони здоров'я Одеської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальна установа «Міська клінічна інфекційна лікарня»
про стягнення 488 517,00 грн.
Суддя Гарник Л.Л.
Представники:
від позивача: Мелащенко Д.С., згідно довіреності,
Чубко І.А., згідно довіреності,
Фельдман О.А., згідно довіреності;
від відповідача: Приходько І.О., згідно довіреності,
Рудницька Н.А., згідно довіреності;
від третьої особи: Журба Н.А., згідно довіреності.
СУТЬ СПОРУ: позивач - ТОВ «Будівельна фірма», звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - Управління охорони здоров'я Одеської міської ради, про стягнення 488 517,00 грн., в тому числі 470 836,00 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції за час прострочення платежу, 17 681,00 грн. 3 % річних.
Згідно ухвали від 29.06.2006р. господарський суд порушив провадження у справі, залучивши до участі у справі КУ «Міська клінічна інфекційна лікарня» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалами господарського суду від 28.08.2006р. та від 25.10.2006р. термін розгляду справи продовжувався до 29.10.2006р. й 29.11.2006р. відповідно.
Представники позивача позовні вимоги підтримали, на задоволенні останніх наполягають.
Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов.
Третя особа з позовними вимогами не згодна
Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив:
02.04.2004р. був укладений договір підряду без номеру, відповідно до умов якого підрядник -Дочірнє підприємство Будівельна фірма, зобов'язався виконати роботи з капітального ремонту міської клінічної інфекційної лікарні за дорученням замовника - Комунальна установа «Міська клінічна інфекційна лікарня», а Управління охорони здоров'я Одеської міської ради -оплатити ці роботи в порядку та на умовах, передбачених договором.
02.04.2004р. був укладений договір підряду без номеру, відповідно до умов якого підрядник -Дочірнє підприємство Будівельна фірма, зобов'язався виконати роботи з капітального ремонту покрівлі міської клінічної інфекційної лікарні за дорученням замовника - Комунальна установа «Міська клінічна інфекційна лікарня», а Управління охорони здоров'я Одеської міської ради -оплатити ці роботи в порядку та на умовах, передбачених договором.
Згідно заявленого позову ТОВ «Будівельна фірма» як правонаступник Дочірнього підприємства Будівельна фірма ставить питання про стягнення вартості виконаних на підставі названих договорів підряду робіт з урахуванням коштів, нарахованих за період прострочення внаслідок інфляції, а також 3 % річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач надав:
- складені Дочірнім підприємством Будівельна фірма, Комунальною установою «Міська клінічна інфекційна лікарня» й Управлінням охорони здоров'я Одеської міської ради довідки про вартість робіт, виконаних у квітні, травні, червні 2004 року та відповідні акти приймання підрядних робіт, виконаних у квітні травні, червні 2004 року;
- складені в односторонньому порядку Дочірнім підприємством Будівельна фірма довідки про вартість робіт, виконаних у липні, серпні, вересні, жовтні 2004 року та відповідні акти приймання підрядних робіт, виконаних у липні, серпні, вересні, жовтні 2004 року.
У ході дослідження названих документів встановлено, що жоден з них не містить даних про дату складення, а також даних про те, на підставі якого договору чи контракту виконувалися зазначені в них роботи.
У цьому зв'язку при вирішенні спору господарський суд виходить з наступного.
На підставі статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів; при цьому підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно частини 2 статті 193 названого кодексу до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно положень Цивільного кодексу України до договору будівельного підряду застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено законом (частина 3 статті 875); оплата робіт проводиться після прийняття замовником виконаних робіт, якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (частина 4 статті 879).
Визначений законом порядок оплати робіт конкретизований приписом пункту 4.2 укладених учасниками справи договорів підряду від 02.04.2004р., згідно якого розрахунки за договором здійснюються у формі 30 % передплати на підставі виставленого рахунку з наступною оплатою протягом семи банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийняття виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В.
Під час розгляду справи встановлено, що рахунки Дочірнього підприємства Будівельна фірма з метою здійснення попередньої оплати вартості робіт, обумовлених договорами підряду від 02.04.2004р., Управлінню охорони здоров'я Одеської міської ради не пред'являлись. Доказів зворотного позивач суду не надав й згідно пояснень представників сторін таких доказів немає.
Крім того, виходячи з наявних матеріалів справи, господарський суд позбавлений можливості достеменно встановити дату прийняття Комунальною установою «Міська клінічна інфекційна лікарня» і Управлінням охорони здоров'я Одеської міської ради виконаних Дочірнім підприємством Будівельна фірма робіт.
Та обставина, що надані позивачем акти прийняття підрядних робіт містять дані про період, протягом якого виконувалися ці роботи, надає підстави припустити, що акти були складені наприкінці означеного періоду. Проте припущення не є належним та допустимим доказом, завдяки якому господарський суд може достеменно встановити дату підписання актів прийняття виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В.
То ж, враховуючи фактичні обставини справи, виходячи з умов договорів підряду, господарський суд доходить висновку про те, що позивачем не доведений факт вчинення відповідачем порушення зобов'язання в частині здійснення розрахунків за роботи, вартість яких ним заявлена до стягнення.
При цьому господарський суд виходить з тих обставин, що всупереч умов укладених учасниками справи договорів підряду від 02.04.2004р. позивач не виставив відповідачу рахунки на попередню оплату робіт, а також не вжив заходів щодо належного оформлення сторонами актів прийняття підрядних робіт, дата складення яких згідно домовленості сторін розглядається в якості єдиної підстави для початку перебігу строку вчинення розрахунків.
Зазначене обумовлює помилковість правової позиції позивача у даній справі та є визначальним при вирішенні спору, оскільки передумовою звернення з вимогою про стягнення заборгованості, є наявність у особи відповідного права, набутого в установленому порядку.
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов про захист свого порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Юридична заінтересованість позивача у судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту суб'єктивну обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених законом підставах.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості слід визнати необґрунтованими, так само як похідні від них вимоги про стягнення коштів, нарахованих внаслідок інфляції за період прострочення та 3% річних, можливість стягнення яких в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України пов'язується із наявністю прострочення виконання грошового зобов'язання боржником.
Викладені у позові доводи слід визнати непереконливими з підстав, наведених вище у мотивувальній частині цього рішення, оскільки з урахуванням всіх обставин справи, вони не впливають на вирішення спору по суті та не відповідають положенням чинного законодавства.
На таких підставах позовні вимоги ТОВ «Будівельна фірма» господарський суд залишає без задоволення, оскільки наявні матеріали справи не містять фактичних даних, виходячи з яких можна встановити наявність обставин, що на них посилається відповідач, а докази, надані ним в обґрунтування позову, не можуть братися до уваги на підставі статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Рішення підписане 01.12.2006р.
Суддя Гарник Л.Л.