Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа №22-ц/778/2483/13Головуючий у 1-й інстанції Кучеренко В.В.
Суддя-доповідач Гончар О.С.
16 травня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
головуючого судді Гончара О.С.
суддів Маловічко С.В., Воробйової І.А.
при секретарі Свинаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Злагода» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 березня 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Злагода» до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Злагода» (надалі Товариство) про стягнення заборгованості і розірвання договору, -
В січні 2013 року позивач звернувся в суд із вказаним позовом, який згодом уточнював. Посилаючись на вчинену ним за договором оренди земельної ділянки переплату орендної плати в натуральній формі в 2010 та 2011 роках, Товариство з огляду на положення ст.ст. 1212, 1213 ЦК просило суд стягнути з відповідача вартість зайво переданого майна у вигляді 1949,7 кг. пшениці і 500 кг ячменю в загальній сумі 4899,4 грн.
Не визнаючи позов, ОСОБА_2 звернулась в суд із зустрічним позовом, в якому посилаючись на невиплату їй в 2012 році орендної плати за укладеним з позивачем договором оренди її земельної ділянки, з огляду на положення ст. 32 Закону України «Про оренду землі», просила суд стягнути заборгованість разом з пенею в загальному розмірі 925,83 грн. та достроково розірвати зазначений договір.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 березня 2013 року позов Товариства задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2587,26 грн. Вирішено питання про судові витрати. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі сторони посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким Товариство просило його позов задовольнити повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовити; в свою чергу ОСОБА_2 просила суд задовольнити її зустрічний позов, а в задоволенні первісного позову відмовити.
Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.3 ч.1 ст.307 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право його змінити.
Судом апеляційної інстанції на підставі належних і допустимих доказів, що містяться в матеріалах справи, встановлено, що 01.02.2006 року сторонами підписано договір оренди, за яким позивач отримав від відповідача в оренду належну останній земельну ділянку площею 3,5208 га на строк в 5 років і сплатою орендної плати в розмірі 842,58 грн. щороку. Сплата орендної плати за умовами договору до 25 грудня кожного року могла відбуватись як в грошовій так і в натуральній формі.
Проте в 2010 році відповідач отримала від позивача в натуральній формі орендну плату на суму 2315 грн., що перевищує обумовлений договором розмір плати на 1472,42 грн. В 2011 році отримала від позивача в натуральній формі орендну плату на суму 2800 грн. що перевищує обумовлений договором розмір плати на 1957,42 грн. Тим самим загальна сума переплати склала 3429,84 грн.
В 2012 році орендна плата позивачем не сплачувалась.
Зазначені обставини встановлено й судом першої інстанції і сторонами не заперечувались.
Відповідно до ст.1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Таке положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 за правовою підставою - договором оренди, мала право на отримання орендної плати в розмірі лише 842,58 грн. щороку, на переконання судової колегії вчинення натуральної оплати, яка перевищила зазначену суму, мало місце без достатньої правової підстави. А тому з огляду на ст. 1212 ЦК зайво передане в рахунок оплати оренди майно підлягає поверненню незалежно від того, що таке безпідставне набуття майна стало результатом поведінки потерпілого.
Відповідач не заперечувала проти того, що зайво передане в 2010 та 2011 роках майно у вигляді 1949,7 кг. пшениці та 500 кг. ячменю в теперішній час відсутнє в натурі. Тому з огляду на положення ст.1213 ЦК у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.
Позивач вважав, що вартість зазначеного майна складає 4899,4 грн. виходячи з вартості 1 кг. пшениці і ячменю в розмірі 2 грн.
Проте судова колегія не погоджується з такими запереченням, оскільки безпосередньо сторонами при передачі-отриманні вказаного майна було погоджено його вартість в розмірі 1,4 грн. за кг., тому саме з цієї ціни й потрібно розраховувати вартість майна, що підлягає відшкодуванню, яка таким чином складає 3429,58 грн. ( (1949,7 кг.+500 кг.) х 1,4 грн. ).
В 2012 році позивач не сплатив відповідачеві орендну плату в розмірі 842,58 грн. Пунктом 14 договору оренди передбачено обов'язок орендатора сплатити пеню у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожен день прострочення невнесення орендної у строки визначені цим договором. Виходячи , що час такого прострочення на момент звернення ОСОБА_2 в суд з позовом склав 45 діб, розмір пені, що підлягає стягненню, дорівнює 75,83 грн.
Загальна ж сума, що підлягає стягненню за позовом ОСОБА_2, складає 918,41 грн. (842,58 грн. + 75,83 грн.)
Шляхом взаємозаліку зустрічних вимог остаточно з ОСОБА_2 на користь ТОВ Агрофірма «Злагода» підлягає стягненню 2511,17 грн. (3429,58 грн. - 918,41 грн.)
Вирішуючи питання про задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про розірвання договору оренди через несплату в 2012 році орендної плати, судова колегія виходила з наступного.
Згідно з ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Згідно із ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Із матеріалів справи вбачається, що станом на 26 грудня 2012 року відповідач не виконав обов'язок за договором щодо сплати орендної плати за 2012 рік.
Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Правова позиція щодо розірвання договору оренди у разі систематичної несплати орендної плати викладена в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року № 6-146 цс 12, яка згідно із ст. 360-7 ЦПК є обов'язковою для судів.
Таким чином, не вбачаючи ознаки систематичності в несплаті орендної плати позивачем за договором оренди, приймаючи також до уваги, що на час перегляду рішення апеляційної інстанції строк дії договору оренди закінчився, підстав для задоволення позову ОСОБА_2 в цій частині колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 316, 317 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Злагода» задовольнити частково.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 березня 2013 року в цій справі змінити, виклавши його в наступній редакції.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Злагода» і зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Злагода» 2511,17 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар О.С.Маловічко С.В.Воробйова І.А.