79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.05.13 Справа№ 5015/4937/12
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ГалФрукт" (м. Львів)
до відповідача: Приватного підприємства „СЦ-Сервіс-Центр Стрий" (м. Стрий)
про: стягнення заборгованості в сумі 30943,84 грн.
Суддя: В.М. Пазичев
При секретарі: В.С. Пшеничній
Представники:
від позивача: Грапенюк Б.М. - довіреність б/н від 15.08.2012 року
від відповідача: Не з'явився.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ГалФрукт" (м. Львів) до Приватного підприємства „СЦ-Сервіс-Центр Стрий" (м. Стрий) про стягнення заборгованості в сумі 30943,84 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.03.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 26.03.2013 року. Ухвалою суду від 26.03.2013 року розгляд справи відкладено до 24.04.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою суду від 24.04.2013 року розгляд справи відкладено до 30.04.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою суду від 30.04.2013 року розгляд справи відкладено до 13.05.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.03.2013 року, про відкладення від 26.03.2013 року, від 30.04.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
24.04.2013 року за вх. №14292/13 позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, а саме: стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі - 19675,64 грн., втрат від інфляції за весь час прострочення у розмірі - 39,35 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі - 307,26 грн., пені - 1532,12 грн. та судовий збір.
24.04.2013 року за вх.№14296/13 позивач подав пояснення щодо виконання вимог ухвали суду від 26.03.2013 року.
26.04.2013 року за вх.№14582/13 позивач подав клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 19675,64 грн., а від решти частини позовних вимог позивач відмовляється.
30.04.2013 року за вх.№15396/13 позивач подав клопотання про видачу наказу про стягнення з відповідача суми судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.03.2013 року, про відкладення від 26.03.2013 року, від 30.04.2013 року не виконав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення від 08.05.2013 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 30.04.2013 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Як зазначено у позовній заяві, ТОВ "ГалФрукт" (надалі - позивач) було поставлено ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» (надалі - відповідач) товари (овочі та фрукти) на загальну суму 180 265,72 грн., що підтверджується Карткою рахунків №361 в період з 01.10.2009р. по 31.12.2010 р. та відповідними видатковими та податковими накладними.
Позивач зазначає, що в порушення ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач допустив заборгованість перед позивачем за зобов'язаннями, оплативши згідно даних бухгалтерського обліку станом на 11.10.2012 р. лише частину вартості переданого товару на суму 160 590,08 грн., Таким чином, на думку позивача, заборгованість відповідача перед позивачем станом на день подачі заяви становить 19 675,64 грн.
Позивач наголошує, що остання поставка товару відбулася 23.03.2010 р., після чого відповідач повинен був протягом 3-днів оплатити отриманий товар.
Позивач зазначає, що неодноразово надсилав на адресу відповідача повідомлення і претензії про сплату заборгованості, однак відповіді не отримав.
Позивач наголошує, що 07.09.2012 року надіслав повторно письмову претензію відповідачу з вимогою погасити борг та погодити Акт звірки взаємних розрахунків, однак, дану претензію відповідачем проігноровано, відповіді позивачем не отримано.
З врахуванням вищевикладеного, на думку позивача, з відповідача повинно бути стягнуто суму заборгованості в розмірі 19675,64 грн.
На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На підставі ч.1 та ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, покупець зобов'язаний прийняти та оплатити повну ціну переданого товару після його прийняття або на умовах, визначених договором.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, ТОВ "ГалФрукт" було поставлено ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» товари (овочі та фрукти) на загальну суму 180 265,72 гри., що підтверджується Карткою рахунків №361 в період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. та відповідними видатковими та податковими накладними.
Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 11.10.2012 р., відповідач оплатив лише частину вартості переданого товару на суму 160 590,08 грн., тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 675,64 грн.
Крім того, в підтвердження звернення позивача до відповідача з вимогою належного виконання господарських зобов'язань останнього, позивачем надані суду Претензія №07/09-01 від 07.09.2012 року, Претензія №07/03-1 від 07.03.2013 року з доказами відправлення їх відповідачу та отримання останнім, які відповідачем залишено без належного реагування та відповіді.
Незважаючи на вимоги суду, належних та допустимих доказів виконання своїх господарських зобов'язань по оплаті отриманого від позивача товару відповідач не подав, внаслідок чого, утворилась заборгованість в розмірі 19 675,64 грн., про що свідчить підписаний повноважними представниками та завірений належними печатками сторін Акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.04.2010 року. Доказів оплати за поставлений товар після підписання Акту звірки від 30.04.2010 року, визначених вимогами суду, відповідачем не представлено.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.
На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, проти позовних вимог не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов не спростував і не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що уточнені (зменшені) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ГалФрукт" (м. Львів) до Приватного підприємства „СЦ-Сервіс-Центр Стрий" (м. Стрий) в частині стягнення заборгованості в сумі 19675,64 грн. є обґрунтованим та підлягають до задоволення.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №43 від 16.10.2012 року на суму 1609,50 грн. про сплату судового збору.
Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» (82400, вул. Шашкевича, 21, м. Стрий, Львівська обл., код ЄДРПО 32053949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалФрукт» (79026, вул. Енергетична, 16/26, м. Львів, код ЄДРПОУ 32639286, п.р. №26004192309700 у відділенні №824 АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) суму боргу у розмірі 19675 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 64 коп., а також судовий збір в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп.
4. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.