"14" травня 2013 р.Справа № 921/297/13-г/11
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.
Розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтер Бетон Тернопіль", вул. Лозовецька,15, м. Тернопіль, 46000;
до відповідача: Антимонопольного комітету України в особі Тернопільського обласного територіального відділення, вул.Лисенка,20 "а", м.Тернопіль, 46002.
про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.01.2013 року № 3 у справі № 627-3МС.
За участю представників сторін
Позивача: не з'явився:
Відповідача: Чорномаз Н.Є. - начальник другого відділу досліджень та розслідувань.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліхтер Бетон Тернопіль", вул. Лозовецька,15, м. Тернопіль звернулась до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в особі Тернопільського обласного територіального відділення, вул.Лисенка,20 "а", м.Тернопіль про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.01.2013 року № 3 у справі № 627-3МС.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22 березня 2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 16 квітня 2013 року.
15 квітня 2013 року на адресу господарського суду Тернопільської області від відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву № 1364/10 від 15.04.2013 року, в якому відповідач просить в позові відмовити, так як позивач укладав рівнозначні угоди із споживачами застосовуючи різні умови оплати своїх послуг.
В порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 14 травня 2013 року, так як на день розгляду справи від позивача по справі на адресу господарського суду Тернопільської області надійшло клопотання б/н від 16 квітня 2013 року про відкладення розгляду справи, у зв'язку із знаходженням директора підприємства і представника у відрядженні.
13 травня 2013 року від відповідача по справі надійшов лист № 1633/10 від 08.05.2013 року, в якому відповідач надав інформацію, щодо визначення територіальних меж ринку. До листа відповідачем долучено копії документів в підтвердження викладеного в листі.
14 травня 2013 року від позивача по справі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представника позивача в іншому судовому процесі в м.Львові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві, крім того заперечив проти відкладення розгляду справи, мотивуючи свої пояснення тим, що представником позивача вже вдруге подано клопотання про відкладення розгляду справи без будь-яких доказів.
Розглянувши заявлене клопотання, суд встановив:
У відповідності до абз.2 п.п.3.9.2 п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України віл 26.11.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано господарському суду належних доказів, які б свідчили про неможливість заміни представника позивача для участі при розгляді справи.
Крім того, строк розгляду спору по даній справі закінчується 21 травня 2013 року, відповідно до ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Приймаючи до уваги, що позивачем на дату розгляду справи не подано господарському суду заяви про продовження строку вирішення спору, а відповідач заперечив в судовому засіданні проти відкладення розгляду справи, господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтер Бетон Тернопіль", вул. Лозовецька,15, м. Тернопіль про відкладення розгляду справи та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до положень ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, право на звернення до суду має особа, чиї права та охоронювані законом інтереси були порушені.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліхтер Бетон Тернопіль", вул. Лозовецька,15, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 33866733, зареєстроване виконавчим комітетом Тернопільської міської ради від 20.04.2010 року.
30 січня 2013р. адміністративною колегією Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №3 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", яким визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтер Бетон Тернопіль", щодо реалізації бетону товарного споживачам за різними цінами, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем в частині застосування різних цін до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання, покупцями без об'єктивно виправданих на те причин та відповідно до частини п'ятої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на ТОВ "Ліхтер Бетон Тернопіль" штраф у розмірі 68000 грн.
Спірним рішенням встановлено, що за інформацією, Головного управління статистики в Тернопільській області в 2011 році та січні-вересні 2012 року загальний обсяг сумішей бетонних готових для використання (товарних) становить - 136.1 тис.тонн та 107.5 тис.тонн.
Коло учасників ринку бетону товарного визначено на підставі інформації Головного управління статистики в Тернопільській області, інших суб'єктів господарювання, що здійснюють виробництво бетону товарного та основних забудовників (споживачів) Тернопільської області.
Як встановлено в рішенні, обсяг ринку бетону товарного в межах Тернопільської області від 2011 року склав 47060, 67 м.куб., а в січні - вересні 2012 року - 41380 грн. 88 м.куб.
Товариством за дані періоди вироблено та реалізовано відповідно 29270,75м.куб. та 21091,48м.куб.; частки Товариства становлять відповідно 62,2% та 51,0%.
Відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету Україні 05.03.2002р. №49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 01.04.2002р. за №311 встановлено, що об'єктом аналізу для визначення монопольного (домінуючого) становища є ТОВ "Ліхтер Бетон Тернопіль". Товарні межі ринку - бетон товарний. Територіальні межі ринку - Тернопільська область. Споживачами послуг ТОВ "Ліхтер Бетон Тернопіль" є юридичні особи. Часовими межами ринку визначено - 2011 та січень-вересень 2012 року.
Таким чином, Тернопільським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України встановлено, що відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" становище Товариства на ринку бетону товарного в межах Тернопільської області є монопольним (домінуючим) за 2011 рік та січень - вересень 2012 року з частками, що перевищують 35%.
Бетон товарний реалізується Товариством згідно з договорами поставки, які укладаються із покупцями. В п.2.1.Договорів поставки зазначено, що "Ціна одиниці Товару (партії) зазначається в специфікаціях чи інших аналогічних документах, що є невід'ємною частиною договору". За результатами вибіркового аналізу договорів поставки, укладених в 2011 році і в 2012 році, виявлено, що лише до одного договору № 25 від 27.06.2012 року було додано специфікацію.
При перевірці договорів поставки встановлено, що вони одного змісту з однією структурою і нумерацією, тобто типові і однакові для всіх покупців за виключенням загальної кількості товару, яку зобов'язується прийняти покупець (п.2.3) та розміру знижки на товар (п.2.7).
Тернопільським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України виявлено, що окремим покупцям при реалізації бетону товарного надавались індивідуальні знижки в розмірі від 2 до 7 відсотків, які не обумовлені в будь-яких документах Товариства, зокрема:
- Товариство здійснювало реалізацію бетону марки В25 Р4 (552164) покупцю Свинарчин О.Й. за ціною з урахуванням ПДВ - 650,75 грн./м.куб., а ПП "Креатор-Буд" - 664,45 грн./м.куб., тобто за дорожчою на 13,7грн./м.куб. ціною (накладні № Н - 00000766 від 05.05.2011 року та № З-00000062 від 30.04.2011 року).
-ТОВ "Розан" марку бетону В25 Р4 (552154) відпустили за ціною 672,6 грн./м.куб. з урахуванням ПДВ, а ПП "Креатор-Буд" за ціною з урахуванням ПДВ - 686,76 грн./м.куб., що на 14,16 грн./м.куб. більше (накладні № З-00000137 від 31.08.2011 року та № З-00000102 від 30.06.2011 року).
-ПП "Креатор-Буд" марку бетону В15 Р4 (352164) реалізували за ціною з урахуванням ПДВ - 654,75 грн./м.куб., а ТОВ "Галичина -Ласунка", таку ж марку бетону відпустили за ціною 661,50 грн./м.куб. з урахуванням ПДВ, що більше на 6,75 грн./м.куб. (накладні № З-00002686 від 31.10.2011 та Н-00003295 від 28.11.11).
-Товариство здійснювало реалізацію марки В15 Р4 (352164) ПП "Креатор-Буд" за ціною з урахуванням ПДВ - 719,74грн./м.куб., а ТОВ "Золотники-Агро" таку ж марку бетону відпустили за ціною 727,16 грн./м.куб. з урахуванням ПДВ, що більше на 7,24 грн./м.куб. (накладні № Н-00000382 від 18.04.2012 року № Н-00000503 від 03.05.2012 року).
-Також, Товариство здійснювало реалізацію бетону марки М200 (В15) (332100) ПП "Тернопіль Буд контроль" за ціною 689,70 грн./м.куб. з урахуванням ПДВ, а ПП "Наш дім" таку ж марку бетону відпустили за ціною 726 грн./м.куб., тобто на 36,3 грн./м.куб. дорожче (накладні № Н-00001329 від 01.08.2012 року № Н-00001394 від 06.08.2012).
-ТОВ "Добробуд" бетон товарний марки В15 Р14 (352184) відпустили за ціною 729,44 грн./м.куб.з урахуванням ПДВ, а обслуговуючому кооперативу товариству індивідуальних забудівників "вул.Йосипа Сліпого,3а" за ціною з урахуванням ПДВ - 742 грн./м.куб., що дорожче на 12,56 грн./м.куб. (накладні № Н-00001381 від 03.08.2012 року № Н-00001412 від 07.08.2012 року).
Отже, ТОВ "Ліхтер Бетон Тернопіль", використовуючи економічно необґрунтовані знижки, проводило необґрунтовану цінову політику щодо застосування різних цін на бетон товарний , що призвело до ущемлення інтересів тих споживачів, які сплачували більше за необхідний їм товар.
Докази, зібрані під час розгляду справи № 627-ЗМС, свідчать про вчинення Товариством дій, які полягають у реалізації споживачам бетону товарного за різними цінами, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 5 та пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку в частині застосування різних цін до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліхтер Бетон Тернопіль", вул. Лозовецька,15, м. Тернопіль, 21 березня 2013 звернулось до суду із позовною заявою про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 3 від 30.01.2013р. у справі № 627-ЗМС "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", посилаючись при цьому на те, що висновки, які були зроблені спеціалістами антимонопольного комітету України ґрунтуються на неповній, недостовірній і необ'єктивній інформації, а тому не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності.
Господарський суд, оцінивши подані сторонами докази в сукупності, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав:
Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Положеннями статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; контроль за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
Статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено повноваження Антимонопольного комітету у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції , зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами (п.1); приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції ( п. 2) ; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) ( п. 3).
Як вбачається з оскаржуваного рішення, ТОВ "Ліхтер Бетон Тернопіль" визнано таким, що в 2011р. та січень-вересень 2012р. займало монопольне (домінуюче) становище на ринку бетону товарного в межах Тернопільської області.
Статтею 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закону) визначено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Пунктом 1 ст. 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб"єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.
Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України "Про економічну конкуренцію" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Згідно до частини першої ст.12 Закону, суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Згідно п.15.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" № 15 від 26.12.2011 року, обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.
Крім того, позивач під час розгляду справи як то передбачено ст.12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", не надав територіальному відділенню інформації та доказів, що він зазнає значної конкуренції на ринку бетону товарного в межах Тернопільської області.
При цьому судом враховується правова позиція Вищого Господарського суду України, викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" № 15 від 26.12.2011 року, господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 N 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.
Посилання позивача на недостовірність в рішенні джерел інформації для визначення монопольного становища спростовується вищенаведеним та положеннями п. 11 Методики, яка передбачає як джерела інформації, дані вибіркових обстежень і опитувань населення або інших покупців (фізичних та юридичних осіб) про ситуацію на ринку - сукупність відповідей респондентів на певне коло питань, зокрема щодо думки покупців про асортимент і якість товарів, оцінки намірів та мотивів поведінки покупців, їх уподобань, побажань і вимог до споживчих якостей товарів та їх взаємозамінності, характеристики використання товару; відомості про діяльність суб'єктів господарювання, які отримані органами Антимонопольного комітету, іншими державними органами за поточний та попередні роки.
Пунктом 2 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції визначено зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Статтею 13 Закону, визначено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.
Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом 2011 січня-вересня 2012 р. при укладенні рівнозначних договорів на бетон товарний, застосовував різні тарифи та різні умови щодо оплати за бетон товарний. Безспірних та беззаперечних доказів, які б спростовували вищенаведене, суду не подано.
Частиною 1 статті 59 Закону регламентовано, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 3 від 30.01.2013р. у справі № 627 - ЗСМ прийнято відповідно до вимог закону, а встановлені у ньому обставини відповідають дійсності, що підтверджується, зокрема, копіями документів: листом головного управління статистики в Тернопільській області від 14.01.2013 року № 03-08/3; таблицею "Щомісячні обсяги реалізації бетону товарного ТОВ "Ліхтер Бетон Тернопіль"; таблицею" Щомісячні обсяги реалізації бетону ПАТ Березовицький комбінат "Будіндустрія"; листом ТОВ "Буд М" від 15.01.2013 року № 15-01-2013 листом ТОВ "Тернопільбуд" від 15.01.2013 року № 01/35; листом МПП "Смолоскип" від 08.11.2012 року № 59; листом ТОВ "Стірол" без номера і дати; листом ТОВ "Козівський райагробуд" від 09.11.2012 № 17; листом ТзДВ "Тернопільский завод ЗБК" від 07.11.2012 року № 16/-1178; листом СП Тернопільський завод залізобетонних виробів і будівельних конструкцій без номера і дати; листом ТОВ "Домобудівник" від 05.11.2012 року № 117; листом ПАТ Березовицький комбінат "Будіндустрія" від 14.11.2012 року № 242; листом ТОВ "Тернопільбуд" від 19.02.2012 року № 01/1007; листом ТОВ "Добробуд-ЛТД" від 19.07.2012 року № 52; листом ТОВ "Компанія "ДОБРОБУД" від 31.07.2012 року № 151; листом КП Ф "Тернопільбудінвестзамовник" від 20.07.2012 року № 250/12; листом "Креатор-Буд" від 19.07.2012 року № 19/07/02; листом ПП "Явір-90" від 10.07.2012 року № 027; листом ПП "МЖК" від 16.07.2012 року № 51; листом ТОВ "Технотерн плюс" від 19.07.2012 року № 105; листом ТОВ "Теркон-буд" від 20.07.2012 року; листом ТОВ "Тернопільське ремонтно-будівельне управління № 4" від 02.08.2012 року № 678; листом ПП "Номінал" від 18.07.2012 року № 38; договором поставки № 10; договором поставки № 5; накладними № З-00000062, № Н-00000766, № З-00000102, № З-00000137, № З-00002686, № Н-00003295, № Н-00001329, № Н-00001394, № Н-00000503, № Н-00000383, № Н-00001381, № Н-00001412, № З-00000137, № Н-00003195, листом ТОВ "Ліхтер Бетон Тернопіль" без номера і дати; листом ТОВ "Ліхтер Бетон Тернопіль" від 25.07.2012 року № 25/07/12-1; листом ПАТ "Тернопільбуддеталь" від 24.07.2012 року № 198/7.
За таких обставин, з аналізу матеріалів справи вбачається, що Позивачем було допущено порушення вимог законодавства про захист економічної конкуренції визначених п.2 ст.50, ч.1 ст.13, п.2 ч.2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яке полягає у застосуванні різних тарифів та різних умов щодо оплати за бетон товарний при укладенні рівнозначних договорів.
Як вбачається із рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.01.2013 року № 3 у справі № 627-3МС, ТОВ "Ліхтер Бетон Тернопіль" на вимогу голови територіального відділення не надав розміру доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2012 рік. Відповідно до Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2012 року дохід (виручка) від реалізації продукції склала 14006 тис. грн.
Відповідно, до абзацу ч.5-ї ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення.
Відповідно до ст.33, 43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Як встановлено господарським судом при розгляді даної справи, позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, 34 ГПК України, в чому саме полягає порушення його прав або охоронюваних законом інтересів, не зазначено яким нормам права не відповідає прийняте рішення Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 3 від 30.01.2013 року.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтер Бетон Тернопіль" необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові судовий збір покладається на позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В позові відмовити.
2. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 17 травня 2013 року) через місцевий господарський суд.
Суддя А.М. Сидорук