13 травня 2013 року справа № 919/420/13
Суддя господарського суду міста Севастополя Лотова Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом
Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011),
до Приватного акціонерного товариства «Озеленитель»
(вул. Гоголя, буд. 20-А, м. Севастополь, 99011),
про стягнення 197 892,86 грн неустойки,
за участю представників сторін:
від позивача - Бекетова Н.С. - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність
від 29.12.2012;
від відповідача - не з'явився.
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (надалі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до приватного акціонерного товариства «Озеленитель» (надалі - відповідач) про стягнення неустойки у розмірі 197 892,86 грн.
Позовні вимоги мотивовані неповерненням відповідачем орендованого майна після розірвання договору оренди нерухомого майна від 07.12.2005 №438-05, що і послужило підставою нарахування неустойки відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 05.04.2013, від 15.04.2013 та від 26.04.2013 не виконав, витребувані судом документи та письмовий відзив на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень суду не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений за адресою місцезнаходження згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішення спору при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів.Якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд дійшов висновку, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін у справі, у зв'язку з чим вважає можливим розглянути за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд
07.12.2005 між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (орендодавець), правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, та відкритим акціонерним товариством «Озеленитель» (орендар), правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Озеленитель», 07.12.2005 укладено договір №438-05 оренди нерухомого майна (надалі Договір, арк.с. 9-10).
Відповідно до пункту 1.1. цього договору, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець передає, а орендар -приймає в оренду нерухоме майно - вбудовані нежилі приміщення, що розташовані в цокольному поверсі жилої п'ятиповерхової будівлі, загальною площею 195,80 кв.м, що розташовані за адресою: м. Севастополь вул. Гоголя 20-А та знаходяться на балансі РЕП-1 (надалі - об'єкт оренди), вартість якого складає згідно з актом оцінки вартості від 30.09.2005 - 191 100,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.11.2011 у справі № 5020-1425/2011 вказаний договір розірвано та зобов'язано приватне акціонерне товариство «Озелнитель» звільнити вбудовані нежитлові приміщення, що розташовані в цокольному поверсі житлової п'ятиповерхової будівлі, загальною площею 195,80 кв.м, за адресою: м. Севастополь вул. Гоголя 20-А, і передати нерухоме майно Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
На виконання вказаного рішення, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 та набрало законної сили 24.04.2012, господарським судом міста Севастополя 28.05.2012 видано відповідний наказ.
Об'єкт оренди звільнений та переданий Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, про що складений відповідний акт державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі від 05.12.2012.
Позивач вважає, що відповідач безпідставно користувався орендованим майном у період з 02.05.2012 по 04.12.2012, у зв'язку з чим ним нараховано відповідачу неустойку у розмірі 197 892,86 грн за користування орендованим майном, що стало підставою звернення з цим позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).
Крім того, правові засади організаційних відносин, пов'язаних з передачею в оренду майна, яке перебуває у комунальній власності, та майнових відносин між орендодавцями щодо господарського використання даного майна, визначені Законом України "Про оренду державного та комунального майна" вiд 10.04.1992 № 2269-XII (у редакції чинній на час вчинення правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 2 вказаного Закону від 10.04.1999 № 2269-XII, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України та статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець/наймодавець) передає другій стороні (орендареві/наймачеві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
За приписами частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до пункту 2.5 Договору повернення орендарем орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення дії договору. Майно повинно бути повернутим в стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу. Передача майна орендарем та приймання його орендодавцем посвідчується актом приймання-передачі, що підписується представниками сторін.
Оскільки вищевказане рішення суду набрало законної сили 24.04.2012, з цієї дати Договір був розірваний, а обов'язок повернути орендоване за цим Договором майно - таким, що настав. У зв'язку з чим, майно мало бути повернуто до 02.05.2012 згідно з пунктом 2.5 Договору.
05.12.2012 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі був складений акт про звільнення об'єкту оренди. (арк. с. 17)
У суду відсутні підстави вважати, що майно було повернено раніше зазначеної дати.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що після набрання рішенням суду законної сили відповідач безпідставно користувався орендованим майном у період з 02.05.2012 по 04.12.2012 включно. Жодних доказів, що спростовують зазначені обставини, відповідачем суду надано не було.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).
В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Враховуючи зазначені вище обставини, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення неустойки такими, що відповідають чинному законодавству.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок неустойки та встановлено, що він виконаний вірно.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 197 892,86 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1). Позов задовольнити повністю.
2). Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Озеленитель» (вул. Гоголя, буд. 20-А, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358334, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044, перерахувавши у доход місцевого бюджету м. Севастополя на р/р 33213870700001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 38022717 код бюджетної класифікації 22080400) неустойку у розмірі 197 892,86 грн (сто дев'яносто сім тисяч вісімсот дев'яносто дві грн 86 коп.).
3). Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Озеленитель» (вул. Гоголя, буд. 20-А, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358334, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044, р/р 37188003000416 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 25750044) 3 957,86 грн (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім грн 86 коп.) судового збору.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Повне рішення складено 16.05.2013.
Суддя Ю.В. Лотова