Справа № 307/295/13- к
Провадження № 1-кс/307/79/13
15 травня 2013 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Чопик В.В., при секретарі Олексій Я.В., за участю прокурора Жовнір С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого прокуратури Рахівського району Тричинця М.М. від 19 листопада 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за п.2 ст.6 КПК України,
Скаржник звернулася до суду з скаргою на постанову слідчого прокуратури Рахівського району Тричинця М.М. від 19 листопада 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за п.2 ст.6 КПК України стверджуючи, що слідчий не вчинив жодної процесуальної дії і виніс дану постанову лише на підставі попередніх матеріалів перевірки, які були визнані постановою Ужгородського міськрайонного суду від 21 вересня 2012 року та ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2012 року неповними і необ'єктивними. Разом з цим, стверджує, що прокуратура Рахівського району допустила тяганину з розгляду її заяви про злочин судді Рахівського районного суду ОСОБА_3. від 16 травня 2011 року, яка не розглянута по суті належним чином на протязі 1,5 року. Крім цього в додатку до скарги на вище вказану постанову просить суд звернути увагу на те, що в матеріалах справи відсутнє будь- яке підтвердження проте, що вона неодноразово викликалась до прокуратури Рахівського району, а також відсутнє будь-яке підтвердження проте, що вона повідомлялась прокуратурою про приїзд до неї додому 22.01.2012 року ОСОБА_4. Крім цього просить звернути увагу на те, що так само відсутні будь-які підтвердження, що її представнику ОСОБА_5 прокуратура надсилала 09.12.2011 року виклик у прокуратуру чи повідомлення про приїзд ОСОБА_4 22.01.2012 року. Також стверджує, що твердження слідчого проте, що оригінал повістки з відміткою про явку до суду її представника 29.10.2009 року долучити не можливо, оскільки останній не з'являється на виклики і вона ухиляється від дачі пояснення прокуророві, є безпідставними, так як вона неодноразово заявляла, що дана повістка у ОСОБА_5 відсутня, і вона бажає, і може повідомити проте, де знаходиться її оригінал від 27.03.2013 року. Крім цього, стверджує, що у матеріалах справи відсутні будь-які пояснення ОСОБА_6 від.19.09.2012 року. А також просить звернути увагу суд на те, що апеляційний суд Закарпатської області в ухвалі від 04.04.2013р. помилково посилається на те, що вона та її представник викликались до прокуратури Рахівського району 09.12.2012 року, помилко посилається на доводи слідчого про їх з представником ухилення від зустрічі з працівниками прокуратури при виїзді останнього до їх помешкань. Також стверджує, що у вказаній ухвалі апеляційний суд помилково посилається на те, що відібрано пояснення ОСОБА_6 та не звернув увагу апеляційний суд на її заяву проте, що у ОСОБА_5 відсутній оригінал повістки. Таким чином стверджує, що слідчий не виконавши рішення судів виніс 19.11.2012 року необґрунтовану та незаконну постанову про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за п. 2 ст. 6 КПК Украпїни, яку просить скасувати, а матеріали направити прокурору Закарпатської області для проведення додаткової перевірки.
Прокурор Жовнір С.С. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив стверджуючи, що оскаржувана постанова є обґрунтована та винесена на законних підставах, а тому в задоволенні скарги просить відмовити.
Заслухавши пояснення прокурора та дослідивши матеріали, на підставі яких було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя дійшов наступного висновку.
З огляду на положення п. 7 розділу ХІ "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України, приймаючи до уваги, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи прийнята до набрання чинності Кримінального процесуального кодексу України, скарга подана з дотриманням строку оскарження, передбаченого КПК України 1960 року, а тому підлягає розгляду згідно з положеннями КПК України 1960 року.
Судом встановлено, що постановою заступника прокурора Рахівського району від 23 січня 2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно судді Рахівського районного суду ОСОБА_3. за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 366, 367 КК України на підставі п.2 ст.6 КПК України.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 вересня 2012 року скасовано постанову заступника прокурора Рахівського району від 23 січня 2012 року про відмову порушенні кримінальної справи відносно судді Рахівського районного суду ОСОБА_3. за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 366, 367 КК України.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2012 року залишено без змін постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 вересня 2012 року про скасування постанови заступника прокурора Рахівського району від 23 січня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ст.ст. 364, 365, 366, 367 КК України.
19 листопада 2012 року слідчим прокуратури Рахівського району Закарпатської області Тричинець М.М. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_3 на підставі п.2 ст.6 КПК України у зв'язку з відсутністю в її діях ознак складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 366, 367 та 375 КК України.
Постановою Тячівського районного суду від 15.02.2013 року постанову слідчого прокуратури Рахівського району Закарпатської області Тричинець М.М. від 19 листопада 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_3 на підставі п.2 ст.6 КПК України у зв'язку з відсутністю в її діях ознак складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 366, 367 та 375 КК України скасовано, а матеріали перевірки направлено для проведення додаткової перевірки до прокуратури Рухівського району Закарпатської області.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 04.04.2013 року постанову Тячівського районного суду від 15.02.2013 року скасовано.
У вказаній ухвалі апеляційного суду зазначено, що суд першої інстанції при розгляді даної скарги не дав належної оцінки проведеній прокуратурою перевірці, тобто посилання суду на те, що в ході додаткової перевірки не виконанні вказівки постанови Ужгородського міськрайонного суду від 21.09.2012 року не відповідають дійсності, оскільки повістками від 19.02.2011 року ( вих.н. 2529) та 09.12.2011 року (вих.н. С-136/11) ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 викликались до прокуратури Рухівського району для відібрання пояснення, однак не з'явилися. На телеграму ОСОБА_1 в якій вона зазначила, що надасть пояснення за місцем свого проживання, працівники прокуратури здійснили виїзд до помешкань скаржниці та її представника, однак такі до них не вийшли, пояснення у секретаря судового засідання ОСОБА_6. відібрано 19.09.2012 року, оригінал повістки долучити до матеріалів справи не виявилося можливим, оскільки вона знаходиться у ОСОБА_5, який на виклики до прокуратури не з'являвся, і що стосується судових рішень, які є необхідними для прийняття законного обґрунтованого рішення за скаргою ОСОБА_1, то такі в справі наявні (а.с. 20-22, 24-27, 40-4, 146-151, 208-209).
Згідно ч.6 ст. 374 КПК 1060 року вказівки суду, який розглядав справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 2362 КПК України 1960 року, розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконанні вимоги ст. 99 КПК, приймає одне з таких рішень: скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки або залишає скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 99 КПК України 1960 року при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 94 КПК України 1960 року приводами для порушення кримінальної справи є, зокрема, заяви чи повідомлення підприємств, посадових осіб.
В силу ч. 2 ст. 94 КПК України 1960 року справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Як вбачається в своїй скарзі про порушення кримінальної справи ОСОБА_1 вказує, що суддя Рахівського районого суду ОСОБА_3. зловживаючи своїм службовим становищем і будучи особисто зацікавленою, порушила терміни розгляду цивільної справ за позовом скаржниці до ОСОБА_7 передбачені ст. 157 ЦПК України викликаючи до суду ОСОБА_1, як позивача, при цьому, коли участь в її цивільній справі брав її представник ОСОБА_5. Протягом шести місяців не вирішувала клопотання про призначення судової будівельно-техічної експертизи. Постановила незаконно ухвалу про залишення справи без розгляду, коли в судовому засіданні був присутній її представник, а після її скасування постановила ухвалу про затвердження мирової угоди умисно не зазначивши строк її виконання. .
З досліджених в судовому засіданні матеріалів, на підставі яких було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що явку ОСОБА_1, як позивача в її цивільній справі було визнано обов'язковою ( а.с.19, 20)., Ухвалою від 26 грудня 2008 року призначено у справі будівельно-техічну експертизу.(а.с 19,20,.56-57). Ухвалою від 04 грудня 2009 року вказану цивільну справу залишено без розгляду у зв'язку з неявкою в судове засідання позивачки ОСОБА_1 та іі представника (а.с 21, 22).
Твердження ОСОБА_1, проте що її представник був присутній на попередньому судовому засіданні 29.10.09р, про що свідчить запис секретаря судового засідання на судовій повісті, спростовано поясненням секретаря судового засідання, де остання показала, що 29.10.2009 року представник ОСОБА_5 позивача ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, а прийшов у суд вже після його закінчення, тобто як розгляд справи був уже відкладений на інший термін, і тоді вона зробила йому відмітку на повісті проте що він був у суді. (а.с.163-164)
Також не знайшло свого підтвердження також твердження скаржниці проте, що суддя умисно не зазначила в ухвалі про затвердження мирової угоди строк її виконання та заходів її примусового виконання , оскільки дана помилка може бути усунута судом за заявою ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України.
Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, вважаю, що слідчим прокуратури Рахівського району у відповідності до закону винесено постанову 19 листопада 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_3 на підставі п.2 ст.6 КПК України у зв'язку з відсутністю в її діях ознак складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 366, 367 та 375 КК України, а тому прихожу до висновку, що скаргу ОСОБА_1 на вказану постанову слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2361, 2362 КПК України 1960 року,
Скаргу скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого прокуратури Рахівського району Тричинця М.М. від 19 листопада 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за п.2 ст.6 КПК України- залишити без задоволення.
На постанову до апеляційного суду Закарпатської області може бути подано апеляцію протягом 7 діб з дня її винесення через Тячівський районний суд Закарпатської області.
Суддя В.В.Чопик.