Справа № 573/886/13-к
Номер провадження 1-кп/573/63/13
17 травня 2013 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.,
при секретарі: Федорченко Г. В.,
з участю прокурора: Топоркової О. Б.,
обвинуваченого: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, освіта професійно - технічна, не одруженого, не працюючого, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, не інваліда, раніше не судимого ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
В точно невстановлений день вересня 2012 року в кінці огороду домогосподарства АДРЕСА_1 яким користується і в якому проживає ОСОБА_1, останній знайшов три кущі дикорослої коноплі.
Знаючи, що канабіс є особливо небезпечним наркотичним засобом і його незаконне придбання, зберігання та виготовлення без мети збуту є протиправними діями, ОСОБА_1 зірвав руками п'ять гілочок коноплі, приніс їх до вищевказаного господарства і поклав на горищі літньої кухні та в погрібнику для сушіння, з метою подальшого вживання коноплі шляхом куріння, без мети збуту.
13 квітня 2013 року в ході санкціонованого обшуку господарства, розташованого в АДРЕСА_1 яким користується, і в якому проживає ОСОБА_1, було виявлено та вилучено речовину рослинного походження темно - зеленого кольору у висушеному стані, речовину рослинного походження коричневого кольору у висушеному стані, пластикові пляшки з нашаруванням речовини бурого кольору на стінках та насіння рослинного походження коричневого кольору.
Вилучена у вищевказаному домогосподарстві, яким користується ОСОБА_1, речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабіс» загальною масою в перерахунку на висушену речовину 33,892 грами.
Виконуючи вказані дії, ОСОБА_1 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми вищевказаними умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту
Під час досудового розслідування 24 квітня 2013 року між прокурором Білопільської районної прокуратури Топорковою О. Б., якій на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
25 квітня 2013 року до Білопільського районного суду надійшов обвинувальний акт з зазначеною угодою про визнання винуватості.
Згідно даної угоди ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, не вчиняти в майбутньому подібних кримінальних правопорушень, сплатити витрати за проведення експертизи наркотичних засобів. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1, у виді штрафу в сумі 850 грн. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор Топоркова О.Б. та обвинувачений ОСОБА_1 просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Топорковою О. Б. та обвинуваченим ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Відповідно до ч. 4 ст. 474 КПК України перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:
1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:
мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Частиною 1 статті 475 КПК України передбачено, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком правильно розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Топорковою О. Б. та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Судові витрати в сумі 611 грн. 80 коп. за проведення судової криміналістичної експертизи наркотичних засобів по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
У відповідності до вимог ст. 100 КПК України речові докази: поліетиленовий пакет з насінням рослинного походження, паперовий згорток з речовиною рослинного походження коричневого кольору, пристрій для куріння з нашаруванням речовини бурого кольору, гілки речовини рослинного походження темно - зеленого кольору і бурого кольору, залишки пластикових пляшок з нашаруванням речовини бурого кольору, запаковані в 5 пакетів з відповідними написами на бирках, які знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів Білопільського РВ УМВС України в Сумській області, знищити.
Запобіжний захід під час досудового розслідування ОСОБА_1 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 314, 315, 373, 374, 468-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 квітня 2013 року, укладену між старшим прокурором прокуратури Білопільського району Сумської області юристом 1 класу Топорковою Ольгою Борисівною та ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання за цим законом у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 611 (шістсот одинадцять) гривень 80 копійок за проведення судової криміналістичної експертизи наркотичних засобів.
Речові докази по даному провадженню: поліетиленовий пакет з насінням рослинного походження, паперовий згорток з речовиною рослинного походження коричневого кольору, пристрій для куріння з нашаруванням речовини бурого кольору, гілки речовини рослинного походження темно - зеленого кольору і бурого кольору, залишки пластикових пляшок з нашаруванням речовини бурого кольору, запаковані в 5 пакетів з відповідними написами на бирках - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: