м.Вінниця
15 квітня 2013 р. Справа № 802/1665/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Богоноса Михайла Богдановича,
за участю:
секретаря судового засідання: Поливаної Катерини Павлівни
представника позивача: Лебедєва О.С.
представника відповідача: не прибув;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці
до: державного підприємства "45 Експериментальний механічний завод"
про: стягнення заборгованості
08.04.2013 року позивач - управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці звернувся у Вінницький окружний адміністративний суд із позовом до відповідача - Державного підприємства «45 Експериментальний механічний завод» із позовом про стягнення заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що із урахуванням недоїмки із сплати відповідачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2013 року та штрафних санкцій, які застосовано за несвоєчасну їх сплату, за ДП «45 Експериментальний механічний завод» рахується заборгованість в сумі 236895,76 грн., яка підлягає стягненню у судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала із підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких мотивів.
Встановлено, що ДП «45 Експериментальний механічний завод» перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці та із 01.01.2011 року набув статусу платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Частиною другою статті 6 вищевказаного Закону закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Приписами частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Згідно із ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Судом встановлено, що відповідачем не сплачено єдиний внесок за лютий 2013 року, внаслідок чого утворилася недоїмка по вказаному платежу в сумі 220824,86 грн.
Окрім цього до відповідача згідно рішення № 8 від 04.03.2013 року за несвоєчасну сплату сум єдиного внеску за попередні періоди застосовано штрафну санкцію в розмірі 16070,90 грн.
Згідно із ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялася вимога від 05.04.2013 року про сплату недоїмки на загальну суму 922998,12 грн., яка у встановленому законом порядку оскаржена не була.
Як встановлено у судовому засіданні, та підтверджено наявним у матеріалах справи Розрахунком (а.с. 4) із загальної суми недоїмки, сума недоїмки вимога про стягнення якої заявлена у справі (за лютий 2013 року) становить 220824,86 грн.
Положеннями абзацу 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (абзац 7 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI). Таке ж право закріплено у п. 7 ч. 1 ст. 13 цього Закону.
Враховуючи, що сума боргу позивача із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підтверджена у встановленому порядку належними та допустимими доказами, доказів її сплати чи оскарження вимоги від 05.04.2013 року позивач не надав, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення штрафних санкцій в розмірі 16070,90 грн. на підставі рішення № 8 від 04.03.2013 року, то згідно абз. 3 ч. 15 ст. 25 Закону № 2464-VI, суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску, а тому з огляду на факт існування боргу та чинність зазначеного рішення штрафні санкції в сумі 16070,90 грн. також підлягають стягненню із відповідача.
Згідно із ст.ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору і враховуючи те, що заявлені позивачем вимоги відповідають фактичним обставинам справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути із Державного підприємства "45 Експериментальний механічний завод" (ЄДРПОУ 08341806) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (ЄДРПОУ 37979905, р/р 37190101000238 ГУ ДКС у Вінницькій області МФО 802015) заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 236895 грн. 76 коп. (двісті тридцять шість тисяч вісімсот дев'яносто п'ять гривень сімдесят шість коп.)
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Богоніс Михайло Богданович