Справа № 145/233/13-к
Провадження №11-кп/772/67/2013 Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Мазурчак А.Г.
Доповідач : Спринчук В. В.
15 травня 2013 року
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого судді Спринчука В.В.,
суддів Кривошеї А.І., Мішеніної С.В.,
при секретарі Лупол М.А.,
з участю прокурора Миколайчука Д.Г.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці 15 травня 2013 року матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Вінницької області Хоменчука О.А. на вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2013 року яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимому 13.03.2000 року Калиновським районним судом Вінницької області за ч.2 ст. 140 КК України на 2 роки позбавлення волі; 30.01.2001 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.2 ст. 140 КК України на 3 роки позбавлення волі; 07.05.2012 Літинським районним судом за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.; 25.12.2012 року Іллінецьким районним судом за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі,
призначено покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 5 місяців. На підставі ст.71 КК України шляхом часткового складання покарань частково приєднано покарання за вироком Іллінецького районного суду Вінницької області від 25.12.2012 року і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 26.10.2012 року, близько 13.00 год. в смт. Тиврів, знаходячись в приміщенні поліклініки Тиврівської ЦРЛ, яка розташована по вул.Шевченка, 4, скориставшись відсутністю медичного персоналу, проник до приміщення кабінету №223, де із сумочки яка належить медичній сестрі Тиврівської ЦРЛ ОСОБА_3, викрав гаманець вартістю 150 грн., в середині якого знаходились гроші в сумі 815 грн., спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 965 грн.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_2 з місця пригоди зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.
Крім того, 02.11.2012 року, близько 10.00 год. в смт. Тиврів, ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні поліклініки Тиврівської ЦРЛ, яка розташована по вул.Шевченка,4, скориставшись відсутністю медичного персоналу, проник до приміщення кабінету №115, де із сумки яка належить лікарю травматологу Тиврівської ЦРЛ ОСОБА_5, навмисно, таємно, повторно викрав гаманець вартістю 100 грн., в середині якого знаходились гроші, а саме 15 доларів США, які в перерахунок на гривні згідно офіційного курсу НБУ станом на 02.11.2012 року становлять 119,90 грн., крім того 2659 грн. та дві телефонні картки по 40 грн. кожна, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 2949,90 грн.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_2 з місця пригоди зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду змінити, вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки 5 місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно вважати останнього засудженим на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції призначаючи остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України, застосував закон про кримінальну відповідальність, який не підлягає застосуванню.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу посилаючись на обставини викладені в ній та просив вирок районного суду змінити.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення.
Відповідно до п.2 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 в скоєні злочинів (правопорушення), за які він засуджений, при обставинах, викладених у вироку, є обґрунтованим і підтверджується доказами, перевіреними в судовому засіданні, яким суд дав вірну оцінку та юридичну кваліфікацію і в цій частині вирок ніким не оскаржується.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 був засуджений вироком Іллінецького районного суду Вінницької області від 25.12.2012 року за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2013 року, ОСОБА_2 засуджений за ч.3 ст.185 КК України, за злочини (правопорушення) які він вчинив 26.10.2012 року та 02.11.2012 року, тобто до постановлення вироку Іллінецького районного суду Вінницької області від 25.12.2012 року.
Відповідно ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
За таких обставин, судом першої інстанції, в порушення вимог кримінального закону, при призначенні покарання застосовано ст. 71 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 407, 409, 413 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області Хоменчука О.А. - задовольнити.
Вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2013 року - змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за скоєння злочину (правопорушення), передбаченого ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 5 місяців.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно вважати ОСОБА_2 засудженим на строк 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Судді:
З оригіналом згідно.